Автор листа у ZAXID.NET, опублікованого під заголовком «Ганна Герман як дзеркало влади», здивував мене свідомим чи несвідомим перекрученням. Автор намагається підмінити слово «сила», «сильний», які я вживала у висловлюваннях про те, що перемагає сильний, абсолютно неприйнятним для мене поняттям «насилля».
Лише з просвітницькою метою подаю тлумачення слів, посилаючись на авторитетні видання. Отже, академічний тлумачний «Словник української мови» тлумачить слово «сила» зокрема так: «Життєва енергія, життєдайність кого, чого-небудь». А слово «насилля» - так: «Застосування фізичної сили до кого-небудь, примусовий вплив на когось, щось». Рівно ж як і в англійській, наприклад, мові слово «сила» звучить як «strength». А слово «насилля» - «violence». Тлумачення цих понять подає, наприклад, Оксфордський словник англійської мови. Плутати ці два поняття означає або цілком не знати мови, причому жодної. Або виконувати замовлення на очорнення когось, причому достатньо не професійно.
Щодо моїх львівських зустрічей, що відбулися нещодавно як з представниками еліти, так і з журналістами, то оцінюю їх, як вдалі. Успіх був забезпечений щирістю нашого спілкування. Так, я сказала, що проблема Галичини в її слабкості. Так, я сказала, що перемагає сильний. Не той, що творить насилля! А той, хто сильний. Підмінювати слово «сила» словом «насилля» – достатньо вульгарний прийом. І ним користуються лише тоді, коли немає аргументів. Можна було б проігнорувати цю публікацію, як я роблю завжди, коли відчуваю замовний характер. Однак я все ж поясню читачам, що означає бути сильними.
Це означає бути згуртованими.
Це означає бути наполегливими.
Це означає бути становчими в відстоюванні національного інтересу.
Це означає бути підприємливими, щоб давати раду в економічних справах.
Це означає бути освіченими, бо знання – сила.
Словом, сила, «це дух, що тіло рве до бою», друзі мої. І коли вона є – ти перемагаєш.
Не плутайте силу з насиллям. Не підмінюйте поняття. Вчіться бути сильними. Слабкі не мають шансу в цьому світі. Україна і українці повинні бути сильними. Це моє глибоке переконання. Якщо хтось вважає таку позицію антидержавною, то я лише посміхнуся йому в відповідь.
Поза тим скажу вам одну річ, дорогі друзі. Дійсність, у якій ми живемо, це може справді не той бал, про який ми мріяли. Але поки ми перебуваємо на ньому – треба танцювати.
З повагою до читачів Ганна Герман.