На Берлінському кінофестивалі у програмі Panorama Dokumente відбулась прем’єра українського документального фільму «Сліди». Картина української режисерки Аліси Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк говорить на тему сексуального насильства під час російсько-української війни.
Аліса Коваленко («Ми не згаснемо», «Домашні ігри», «З любов'ю з фронту»), та її співрежисерка Марися Нікітюк («Коли падають дерева», «Я – Ніна») зафіксували свідчення жінок, які зазнали сексуального насильства та тортур з боку російських військових.
«Сліди» дають слово українським жінкам, які пережили сексуальне насильство та тортури та наважуються свідчити. Стрижнем картини є історія Ірини Довгань, яка відчула усі жахи російського полону ще у 2014 році. Зараз вона очолює SEMA Ukraine, організацію, яка документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України та допомагає їм.
Фільм є колективним портретом травми, проте кожна героїня постає перед нами як сильна особистість. І хоча слово «незламність» уже стало загальним місцем, саме тут воно знову набуває первісного сенсу. Для героїнь продовжувати жити, допомагати та свідчити – спосіб не піддатись ворогу, опиратись йому та не дати себе зламати.
Героїні фільму мають різний особистий і професійний бекграунд. Ірина Довгань –
в минулому економістка та власниця салону краси, Ольга Черняк – державна службовиця районної адміністрації, Тетяна Василенко та Галина Тищенко – підприємниці, Ніна – фермерка, а Людмила Мефодіївна Мимрикова – колишня вчителька української мови та літератури, школа якої була зруйнована російськими бомбами. Усі вони відвідали Берлінале.
Після завершення фільму зал просто вибухнув оплесками. Картина не просто була показана з аншлагом: публіка зуміла висловити жінкам повагу та підтримку.
«Для мене цей фільм – більше ніж фільм. Це продовження реалізації моєї мети, що злочинців таки буде покарано. Він не просто порушує оцю глобальну "тишу", він порушує її так голосно, що я сподіваюся», – говорить Ірина Довгань. Вона вважає, що фільм є необхідним як свідчення, як крок до відновлення справедливості.
«Зйомки фільму були дуже нелегкими, бо кожного разу занурюєшся в той жах... але, разом із жінками SEMA Ukraine, ми змогли подолати свій біль – заради правди, з відчуттям солідарності з тими жорстоко закатованим українськими жінками, які вже ніколи не зможуть поділитися своїми історіями. Фільм “Сліди” для мене є документом російських злочинів проти українського народу, проти нашого існування, проти нашої ідентичності, і ми маємо дати їм відсіч. Цей фільм – наша відсіч», – вважає Галина Тищенко.
Людмила Мефодіївна розповіла берлінській публіці, як її маленькі правнуки уже вміють відрізняти звуки ракет чи дронів. Звісно, такі реалії українцям добре відомі. Проте важливим є не дати забути Європі про війну, яка триває і триває.
«Ви втомились від війни, але ж ми втомились більше», – сказала вона.
Важливим у фільмі є не лише фіксація страшних історій, які, здається, просто неможливо пережити. Важливим є і те, як постраждалі жінки об’єднуються та допомагають одна одній. Як біль, страх та відчай перетворюються на силу, турботу та надію.
З величезною гідністю героїні фільму розповідали на Берлінале про те, чому вирішили не мовчати.
Режисерка Аліса Коваленко знайома з темою зсередини, адже сама є постраждалою від сексуального насильства, пережитого під час перебування в полоні на Донбасі на самому початку війни. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили цей досвід, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine.
«Тоді я була сама, зараз нас багато», – додала режисерка. Фільм виконує не лише документальну місію, але й адвокаційну роботу.
«Попри моє розуміння важливості цього фільму, було непросто на це наважитися. Після початку повномасштабної війни та деокупації наших територій та усіх почутих страшних історій насильства, усвідомлення важливості цієї стрічки значно переважило мої внутрішні страхи», – розповідає Аліса Коваленко.
Стрічка є копродукцією України та Польщі. З українського боку продюсерками картини є Ольга Брегман та Наталія Лібет.
Також фільм був придбаний ARTE France ще на стадії виробництва. Згодом, він буде показаний на платформах мовника та отримав назву Survivantes De L’invasion.
Українське кіно потребує нашої уваги! Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує вітчизняні шедеври на будь-який смак. Тут кожен може обрати щось до душі: художні чи документальні фільми, свіженькі серіали або мультфільми для всієї родини. На SWEET.TV є величезна бібліотека відомих українських кінострічок.
В Україні фільм був відзначений низкою нагород індустріальної секції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у червні 2025 року.
Днями відбудеться ще кілька показів на Берлінале. Окрім важливої місії героїні розповіли, що фестиваль є для них можливістю прожити хоча б кілька днів без тривог та обстрілів. Трагедії, що сталися з кожною з них, не мали б відбутись, якби не російське вторгнення. Тож попри сильне бажання, щоб таких фільмів ніколи не було, його поява на одному з найбільших та найвідоміших фестивалів світу є важливою. Про що свідчить і реакція залу.