Як і сам Сергій Параджанов, фестиваль його імені дивує. На Левандівці присвятили цьому режисеру вже третій фестиваль. Там вечорами показують фільми, а вдень влаштовують перформанси та майстер-класи.
28 призів на кінофестивалях за «Тіні забутих предків». Із них 24 – гран-прі. А ще ми знаємо Параджанова, до прикладу, за фільмами «Колір граната» та «Ашик-Керіб». А яким він був, коли відбував свій термін у Лук’янівській тюрмі, в колонії Алчевська, коли його засудили, звинувативши у гомосексуалізмі та українському націоналізмі – можна довідатися на фестивалі. Там озвучили його листи.
«Якщо би ти знала, Світлано, з ким я і хто я. Таке щастя, якщо це закінчиться хоча б за 1 080 днів. Дивовижний начальник загону показав мені коло – це означало замкнуте коло…», – розповідає у листі до дружини режисер.
«Я була вже на двох фестивалях імені Юрія Іллєнка у місті Каневі – мені дуже сподобалося. Тепер приїхала до Львова. Люблю Параджанова. Люблю Україну, українське кіно. Українську мову і все українське!», – розповіла туристка з Ніжина Світлана Пашун.
Фестиваль об’єднує митців із цілої України. Щодня від півдня і майже до півночі на ньому влаштовують перформанси, читають лекції, вчать дітей створювати колажі.
Триватиме фест до Дня Незалежності України. На гостей чекатиме концерт від Golden Brass Bend, Sisterzz Voice, рок-гурту «Рай із твоїх снів» та хедлайнера «ЛТК». А настрій всім обіцяють космічний, якою і є творчість Параджанова.
«Ця космічність спостерігається у всьому, що твориться на фестивалі. Починаючи від містичної появи Параджанова на Левандівці. В нас з’явилася перша в Україні вулиця Параджанова, яка є неподалік від культурно-мистецького центру «Супутник». Вона колись називалася Пальмовою. А пальмова гілка – це ж найвідоміша премія для режисера», – розповіла художня керівниця мистецького центру «Супутник» Дарія Могінська.
Цьогорічне гасло Фестивалю Параджанова: «Місце правди». Адже сам режисер любив щирість.
«Ми матимемо що показувати і про що говорити на наступних наших фестивалях. Адже невичерпна тема Левандівки, постать Параджанова, яка нам подарована. Це дає нам можливість реалізовувати себе. І розвивати те, що ми маємо на місці. І бути дотичними до всієї світової культури, до всього світового мистецтва завдяки самобутності, можливо, навіть однієї постаті», – підсумував директор мистецького центру «Супутник» Олександр Агашков.