На фестивалі “Ту Стань” ожила середньовічна легенда

Тустань встояла

00:40, 7 серпня 2012

Щороку гості фестивалю "Ту Стань" приїжджають сюди, аби коли сутенітиме, разом з воїнами-русичами обороняти фортецю. І хоча насправді, за історією, сюди жодного разу не ступала нога монголо-татар, тут оживає легенда.

Гори навколо села Урич ще парують після дощу. Однак, навіть негода не зупиняє фестивальників. Забава розпочинається відразу за ворітьми заповідника: гурт “Йорий Клоц” запалює і великих, і малих.

Саме на цьому фестивалі можна придбати прикраси, зроблені на кшталт середньовічних: ніякого лиття, жодної спайки. Чисте срібло.

Ромас Биланскас з Литви привіз до нас токарський станок. Саме на такому тисячу років тому виготовляли посуд.

На цьогорічному фестивалі ожила легенда. Кожен гість отримав міфічну роль: хто русича, інший - ненависного і жорстокого монгола, а жінки могли відчути себе середньовічними дамами.

Посеред фестивального поля - стовп із дарунками. І хто не пробує - ніяк не може осилити його висоти. А восьмирічна Евеліна змогла.

За майже чотири десятки років дослідження Тустані відомо, що вона була оборонним об’єктом рубежів Київської Русі та Волинського князівства. А також митницею на соляному та шовковому шляху Португалія-Китай. У 14-му столітті фортеця контролювала 4 із 12-ти карпатських перевалів. Та, коли знайшли нові джерела солі, "Тустань" занепала, переживши п’ять перебудов і кілька пожеж.

Під Тустанськими скелями в поєдинках зійшлися воїни з України, Польщі та Литви. Це професійні бої, де удари справжні. Переможець Бенас із Литви позичив обладунки в українських колег. Адже на батьківщині займається реконструкцією строю балтійських племен, які жили до 13-го століття. Той одяг, каже воїн, тоді був легким.

До боїв привчили і коней, які бояться великого люду та дзвону зброї. А коли стемніло, монголи рушили на фортецю. Щоправда, відтворену. Бо справжня височіла на скелях, була 5-поверховою та мала сорок метрів заввишки. Бій, хоч і жорстокий, теж нафантазований. Адже й досі немає доказів, що тут воювали монголо-татари: в час розкопок не знайдено жодного широкого наконечника з отрутою. Кажуть, цю місцевість ворог просто обминав.