У Львові відновили розписи в аудиторії 26 географічного факультету університету імені Івана Франка на вул. Дорошенка, 41. До Другої світової війни у цій будівлі була греко-католицька семінарія та Богословська академія, ректором якої був Йосиф Сліпий. Церкву при семінарії розписував художник Петро Холодний, а стіни аудиторій – інші художники, серед яких Павло Ковжун.
Відновленням розписів займалися фахівці реставраційної майстерні «Гарда». Засновниця майстерні Ірина Гірна зазначає, що про розписи на стелі було відомо раніше, а на стіні їх знайшли вже під час реставрації. Це престіл, над яким є виноградна лоза і чаша, а також око, вписане в трикутник, – як символ триєдиного Бога. Внизу, ймовірно, був зображений кивот або символи євхаристії, їх в радянський час знищили і видовбали нішу. А стіни вище і стелю перебілили.
У цій аудиторії навчались майбутні священники, які починали свої заняття з молитви, тому тут зобразили євхаристійні символи, пояснює реставраторка. Відновлюючи зображення, художники відшукали рік – вересень 1937 року.
«Підпису автора ми не знайшли. Але цей рік відкинув здогади, що це розписи Петра Холодного, бо він вже на цей час помер. У нас є гіпотеза, що аудиторію розписували чотири художники – Павло Ковжун, Святослав Гординський, Ярослава Музика і Михайло Осінчук. Найбільше ми схиляємося до того, що автором є Павло Ковжун, але документального підтвердження цього нема. Це вже за манерою малювання і датуванням треба визначати», – розповіла ZAXID.NET Ірина Гірна.
Її слова підтверджує і мистецтвознавець, професор Львівської академії мистецтв Роман Яців. Він зазначає, що ці четверо авторів є яскравими представниками українського мистецького середовища міжвоєнного Львова. Ковжун був послідовником Георгія Нарбута – одного з символів українського національного мистецтва XX ст. Деякі зооморфні зображення перегукуються з роботами Ковжуна на рекламних плакатах для «Маслосоюзу».
«Цей мистецько-сакральний комплекс [колишня семінарія – ред.] є вкрай важливий для українців і всієї історії XX ст. Таких пам’яток монументального малярства у творчості Павла Ковжуна, який був домінуючою фігурою при створенні цього ансамблю, майже немає. Він здебільшого займався розписом сакральних споруд. Тут є багато вгадувань і паралелей, властивих для його робіт. Це ар деко, наповнене українськими смислами, символами і високою культурою, роботою над формою», – зазначає Роман Яців.
На стелі зображені стилістичні грона винограду, зображення святого Духа і птахи зі синьо-жовтими крилами. Це український модернізм, який відроджував митрополит Андрей Шептицький з Йосифом Сліпим.
«Це дуже характерно для періоду УГКЦ міжвоєнного періоду, коли ідея Шептицького була возз’єднання України. Йосиф Сліпий цю ідею підхопив. Вони – двоє світочів творення української нації і оцей український символізм притаманний для художників цього періоду. Такий український класичний живопис Шептицький розвивав і популяризував. Існувала ціла школа українського малярства. Вони запросили сюди бойчукістів, багатьох художників зі східної України», – додає Ірина Гірна.
Відновлення розписів заспонсорував підприємець Юрко Назарук в пам’ять про свого батька, професора, доктора географічних наук Миколу Назарука, який свого часу працював на географічному факультеті. Відновлені розписи презентували 10 червня – у день його народження, коли йому виповнився б 71 рік.
«На виборах декана у 2003 році Микола Назарук вперше заявив, що тут під товстим шаром штукатурки є розписи. На дев’ятий поминальний день за професором Назаруком його син Юрко запропонував відреставрувати розписи у пам’ять про свого батька», – зазначив декан географічного факультету Володимир Біланюк.
Греко-католицьку духовну семінарію збудували у неоренесансному стилі у 1889 році за проектом архітектора Сильвестра Гавришкевича. У 1929 році завдяки старанням митрополита Андрея Шептицького на базі семінарії створили Богословську академію (попередницю УКУ), першим ректором якої став майбутній митрополит УГКЦ Йосиф Сліпий. Його кабінет був на другому поверсі (сучасна аудиторія 34). За кілька років ректорства Йосиф Сліпий відновив будівлю і внутрішні приміщення, заснував музей сакрального мистецтва.
У семінарській каплиці Святого Духа в 1927-1939 роках Петро Холодний-старший створив іконостас. Зараз він зберігається у Національному музеї. Настінні розписи у капличці та в інших приміщеннях – теж його авторства. Після Другої світової радянська влада заборонила діяльність УГКЦ, а приміщення академії передала Львівському університету. Зараз там навчаються студенти географічного факультету.
Влітку 2016 року в аудиторії №26 географічного факультету виявили оригінальні настінні розписи. За результатами дослідження фахівців, на факультеті є ще щонайменше три аудиторії з фресками, кожну з яких розписував інший художник. Внизу є теж оздоблені каплиця і трапезна.