10 серпня на горі Лисоні під Бережанами (Тернопільська обл.) відбулася акція вшанування полеглих у Першій Світовій війні та відзначення 100-річчя заснування Легіону УСС. Організатори акції: Бережанська районна рада та ГО «Європейська Галицька Асамблея».
Сто років минає від початку кривавої війни, котра за свої масштаби, кількість залучених держав і націй, а також за глобальні наслідки отримала назву Перша світова. Галичина була чи не найкривавішим полем її битв.
До складу австрійської армії було призвано близько 300 тисяч галичан. Приблизно 80 тисяч з них загинули на фронтах війни. Багато цивільних галичан загинули внаслідок бойових дій, хвороб, голоду й репресій з одного й другого боків.
У серпневі дні в славному містечку Бережанах традиційно проводиться фестиваль «Дзвони Лисоні», на якому вшановується пам'ять полеглих як у Першій світовій війні загалом, так і під час кривавих боїв на Лисоні зокрема.
Лисоня – гора поблизу Бережан, котра є однин зі славних топонімів Галичини. Вона пов’язана з героїчними боями Українських січових стрільців з російською армією у серпні-вересні 1916 року.
У соту річницю від початку Першої Світової війні, а також 100-річчя заснування Легіону УСС традиційний фестиваль «Дзвони Лисоні» пройшов особливо урочисто.
Головною родзинкою програми стала реконструкція боїв на Лисоні, здійснена Товариством пошуку жертв війни «Пам'ять» (Львів) та Військово-історичним товариством (Кам’янець-Подільський): «Бій Легіону УСС проти підрозділів Російської Імператорської армії».
Учасники дійства були вбрані у однострої австрійської, німецької та російської армій. Січові стрільці мали на формі свої спеціальні відзнаки, які ідентифікували їх як український збройний підрозділ.
У реконструкції були використані зброя й набої тих часів: кріси, скоростріли, гармати. Лунали постріли, вибухи, учасники дійства продемонстрували безпосередні багнетні сутички.
Після реконструкції відбулася панахида за жертвами воєн та екуменічний молебень за скоріше настання миру, проведений священиками УГКЦ, УПЦКП, УАПЦ,УКЦ.
Потім для присутніх на урочистостях заспівав стрілецьких і патріотичних пісень львівський хор «Гомін».
Бажаючі могли почастуватися з польової кухні стравами, приготованими на дровах традиційним методом. В меню був м’ясний куліш, трав’яні чаї, узвар, джерельна вода.
Перед гостями фестивалю виступили з промовами представники місцевого керівництва, громадські діячі, політики.
Нині ми повинні винести уроки з тих подій Першої світової війни, зазначив у своєму виступі голова наглядової ради ГО «Європейська Галицька Асамблея», котрий свого часу виконував обов’язки міністра культури України. Він підкреслив: «Ми – нащадки тих вояків, люди різного походження, різної національності. Бо як в самому австрійському війську були представники всіх народів імперії, так і в Легіоні Січових Стрільців були не лише етнічній українці. Ми боролися за свій європейський вибір».
Ніби проводячи паралелі з актуальними трагічними подіями на сході Україні, пан Яковина наголосив, що нам було що втрачати і тоді, і тепер. Адже, за його словами: «З приходом російської армії ми втрачали не тільки українське шкільництво і діяльність українських громадських організацій включно з «Просвітою», ми втрачали політичне життя, суб’єктом якого українство уже було в Австрійській імперії. Ми втрачали політико-правову суб’єктність краю, яка дозволяла плекати українську культуру».
ГО «Європейська Галицька Асамблея»