Як зазначають у прес-службі ГО «Форум видавців», Наталку Бабіну і гостею не можна назвати: етнічна українка, вона приїздить до Львова як додому, вільно спілкується українською.
Письменниця народилась, як сама зазначає, «на межі старої і нової цивілізацій» у маленькому селі Заказнанка під містом Берестєм, яке до 1939 року вважалося українським. Село після приєднання до Білорусі потрапило під «прес» русифікації. Старші брати батька Наталки зазнали репресій за національною ознакою, тож на тему національної ідентичності розмов у сім’ї не вели.
Проте розмовляли у родині українською. Змалку Наталка відчувала себе не такою, як усі. Ходила до русифікованої школи і бачила, що її мова і культура різняться від тієї, яку там прищеплюють. Не розуміла чому. У 17 років дівчині до рук випадково потрапив «Кобзар». Інтуїтивно, не знаючи української орфографії, Наталка почала розбирати тексти, аж доки не зрозуміла, що вони написані її рідною мовою. Відтоді Тарас Шевченко для неї – справжня святиня.
Працювала у кількох виданнях, зокрема у поліщуцькій ідейній газеті «Збудінне», державній газеті «Звязда», білоруській незалежній газеті «Наша Ніва». Друкувати художні твори почала 1994 року. Пише прозу та публіцистику білоруською й українською мовами. Найвідоміші твори – «Крові не повинно бути видно» та «Риб’яче місто».
Стосовно останньої книжки, в одному з інтерв’ю письменниця зазначає, що не могла не написати про те, що зараз відбувається в Білорусі: « Як бачите, те саме відбувається й в Україні. Думаю, що ця книжка і про Лукашенка, і про Януковича, і про Путіна. Про всіх тих політиків, які заради своєї влади і користі відмовляються від людського у собі».
Письменниці властивий такий собі подвійний патріотизм. Незважаючи на білоруське громадянство, вона вважає себе етнічною українкою. Активно відстоює погляди про українськість Берестейщини у пресі та Інтернеті: « Я живу в Білорусі, політично я білоруска, мушу робити все для Білорусі, що можу, але я українка. Якби я того не зрозуміла, зараз би не писала білоруською, тільки російською. Тому що сили білоруських ідей для таких людей, як я, було недостатньо».
Додамо, що цього року на Форум видавців до Львова може приїхати режисер, викладач, сценарист і письменник Кшиштоф Зануссі.
Нагадаємо, ХХ Форум видавців триватиме 10-15 вересня. Почесним гостем літфесту стане Польща.