У Львові зібрали науковців та інвесторів на «Інноваційну весну». Тут свої проекти представлять інженери, ІТ-фахівці, хіміки та фізики. Організатори певні: у міста неабиякий науковий потенціал, однак чимало розробок залишаються в лабораторіях.
Українські науковці патентують заледве десяту частину розробок, ще рідше їх втілюють на виробництві. Аби показати науковцям, як можна застосувати свої ідеї на практиці, у Львові розпочав роботу форум «Інноваційна весна». Всіх його учасників познайомлять із потенційними інвесторами.
«Ми всі знаємо про сильну математичну, фізичну школу. Але, на жаль, через то, що був економічний занепад останні 20 років, розірвався цей ланцюжок від університетів до виробництва», ― каже начальниця управління інвестицій та проектів ЛМР Ольга Сивак.
Для участі у форумі відібрали близько десятка університетський проектів. До прикладу, у Львівській політехніці придумали, як удосконалити технологію будівництва доріг. Нафтові складники покриття пропонують замінити ріпаковою олією.
«Це є більш доступний ресурс, він є дешевший, він є екологічний, не токсичний і є можливість виробництва на території України», ― пояснює науковець Володимир Реутський.
Наразі науковці вже обговорили свої ідеї з інженерами ОНУР. Тож розробляють модель для їхнього втілення. Підготувати бізнес-план всім командам-учасникам форуму допомагали іноземні фахівці. До прикладу, Чарльз К. Уайтхед ― професор права із Cornell Law School (США), працював із 14-ма проектами. Каже, що українські науковці одні з найпотужніших у світі. Однак гарний вміст треба ще правильно подати.
«Частина пропозицій містять технології, які у світі вже існують. І науковці кажуть: наша технологія краща. Або наша технологія дешевша. Можливо, це і правда, але вони справді мусять це довести», ― пояснює Уайтхед.
При університетах також створюють спеціальні департаменти, аби комерціалізувати науку. В навчальний закладах певні, що потрібно налагодити двосторонніх діалог між наукою та бізнесом.
«Це так званий шлях "pull and push", ми наших науковців штовхаємо, щоб вони подивилися на проблеми промисловості, а з другого боку, треба запрошувати промисловців, щоб вони казали їхні проблеми. А ми будемо шукати шляхи вирішення», ― каже проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка Роман Гладишевський.
Також до наступного форуму обіцяють запустити «Хаб-ідей» ― це платформа, що об'єднає найцікавіші наукові ідеї. Аби згодом їх обговорювати, розвивати та адаптувати для ринку.
До львівських науковців та інженерів вже приглядаються і європейські стартапери, які приїхали на форум. До прикладу, данське підприємство, яке хоче запустити виробництво вантажних електромобілів, зацікавилось потужностями львівського «Електрону».