Фестиваль короткометражних фільмів Wiz-Art офіційним відкриттям 9 серпня відсвяткував своє одинадцятиріччя. За весь цей час він виріс вже до того, що на конкурсну програму надійшло близько 1500 заявок-стрічок.
Цьогорічний слоган фесту: «Те, чого ми не бачимо». Тобто те, на що ми закриваємо очі, бо нас болить, або нам страшно чи незручно про це навіть думати. Тож короткометражки про гендерну рівність, одностатеву любов, продажну політику та секс.
«Ми обіцяємо яскраве кіно. Яскраве не означає розважальне. Але також у нас є розважальні підбірки. У п’ятницю ввечері, 10 серпня, ми подивимося Midnight sexy shorts, comedy shorts. А в неділю вранці, 12 серпня, пропонуємо поговорити взагалі на заборонену тему об 11:00 годині. У нас буде Morning sexy wakе up shorts вперше: про те, як говорити між собою про секс, як говорити з підлітками про секс», ‒ розповіла програмна директорка фестивалю Wiz-Art Ольга Райтер.
Перший фестиваль 11 років тому влаштували в одній з кімнат офісного центру. А ось цьогоріч кіномани сходяться вже до кінопалацу на вул. Театральній. Та й авторам короткометражок потрапити на Wiz-Art не так легко: шанс 1 до 10, хоч і подача стрічки на Wiz-Art платна. Тож відібрали найкращих 127 фільмів. У позаконкурсній програмі ‒ стрічка «Рай у нетрях», що взяла премію на Кінофестивалі у Торонто.
«Мій фільм — це історія, що трапилася у Тегерані. Про двох братів-нелегалів із Афганістану , які нещодавно емігрували в Іран. Вони бачать, як змінюється їхня доля, як обмежене життя стає кращим. Це про історію помсти», ‒ деталізував режисер із Франції Емад Денкорді.
Офіційне відкриття фестивалю розпочали стрічкою-міксом архівних хронік Львова – «Львівське інтербачення». Автори-кияни підібрали кадри старих телевізійних програм та фільмів перших років існування голубих екранів ‒ це 1950-70 роки, змонтували їх на сучасний лад, із сучасним посилом пасивному глядачеві.
«Стрічка про сидіння перед екранами. Що люди все більше сидять і дивляться, ніж рухаються. Часто вони навіть сидять дивляться, як хтось рухається», ‒ розповів співавтор стрічки «Львівське інтербачення» Еліас Парвулеско.
«Хочеться, щоби наш фільм люди не сприймали як якесь архаїчне кіно про давно минулі події. Бо фільм безпосередньо стосується сучасних подій. Це про сучасні практики дозвілля», ‒ додав співавтор стрічки Станіслав Мензелевський.
У межах фесту журі перегляне стрічки національного та міжнародного конкурсів, де 8 та 16 стрічок відповідно. Найкращий фільм серед двох категорій отримає гран-прі у 20 тис. грн.
«Як на мене, то я потребую багато емоцій. Це значно важливіше, ніж технічна досконалість фільму. Звичайно, важливо, щоб фільм був добре зроблений, та емоції — важливіші, важливіша глибина його історії», ‒ підсумував член журі з Італії Массіміліано Нардуллі.
Зануритися і не виходити зі світу кіно можна до неділі, 12 серпня.