Міністерства оборони Вірменії й Азербайджану заявили про загострення бойових дій на кордоні. Збройний конфлікт тривав упродовж останньої ночі та призвів до загибелі щонайменше 49 вірменських солдатів. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян одразу попросив допомоги в президента Росії Владіміра Путіна, але зранку сторони домовилися припинити вогонь.
За версією міністерства оборони Азербайджану, початку бойових дій передували диверсії з боку Вірменії.
«У ніч на 12 вересня підрозділи збройних сил Вірменії здійснили масштабні диверсії на напрямках Дашкасан, Кельбаджар і Лачин азербайджано-вірменського державного кордону. Диверсійні групи збройних сил Вірменії мінували райони та шляхи постачання між позиціями підрозділів азербайджанської армії на різних напрямках, використовуючи гірський рельєф місцевості та наявні ущелини в темний час доби. Внаслідок невідкладних заходів, вжитих нашими підрозділами з метою негайного запобігання цим діям, відбувся бій», – повідомило міністерство оборони Азербайджану в вівторок, 13 вересня.
«Є втрати серед особового складу та бойової техніки збройних сил Вірменії, задіяних у диверсійних діях», – заявили там і додали, що також є втрати серед особового складу азербайджанської армії.
Як розповів речник міністерства оборони Вірменії Арам Торосян, Азербайджан вдарив по вірменських позиціях о 00:05 у вівторок, 13 вересня. За його словами, азербайджанські військові почали інтенсивний обстріл вірменських позицій з артилерії та великокаліберних знарядь у напрямку Горіса, Сотка та Джермука.
Відео зруйнованого будинку після обстрілу Вірменії з боку Азербайджану
Після початку бойових дій прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зателефонував президенту Росії Владіміру Путіну. Вони, зокрема, домовилися бути на оперативному зв’язку. Крім того, Вірменія вирішила звернутися по допомогу до країн, які входять до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Туди, крім Вірменії й Росії, входять ще Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан.
«Ухвалене рішення про офіційне звернення до Російської Федерації та до Організації Договору про колективну безпеку, а також до Ради Безпеки ООН з метою реалізації положень Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу щодо агресії проти суверенної території Республіки Вірменія», – ідеться в рішенні Ради безпеки Вірменії.
У відповідь Азербайджан заявив, що відповідальність за загострення ситуації на кордоні лежить на військово-політичному керівництві Вірменії.
«Продовжувана Вірменією політика військового авантюризму та реваншизму, інтенсивний обстріл позицій азербайджанської армії на Кельбаджарському, Лачинському, Дашкасанському та Гедабейському напрямках протягом останнього місяця та масштабні провокації, які вона застосувала сьогодні, є основними причинами ескалації конфлікту. Тому відповідальність лежить на військово-політичному керівництві Вірменії», – сказано в заяві азербайджанського оборонного відомства.
Прем’єр Вірменії заяву Азербайджану спростував. Він переконує, що останніми днями азербайджанська сторона поширювала інформацію, «так би мовити, у жанрі інформаційної війни» нібито про напади вірменської армії. Початок бойових дій Пашинян пов’язує з переговорним процесом щодо Нагірного Карабаху. Пашинян заявив, що Вірменія пропонує внести в мирний договір кілька пунктів і лише після цього погодиться на його підписання, тоді як Азербайджан, як стверджує голова вірменського уряду, відмовляється вести мирні перемовини на базі запропонованих Вірменією принципів.
Вранці сторони домовилися відновити режим припинення вогню. Він знову діє з 09:15 за місцевим часом, пише Trend.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян під час виступу в парламенті повідомив, що внаслідок бойових дій загинули 49 вірменських солдатів. Він додав, що ця кількість може зрости. Також відомо про трьох постраждалих цивільних.
Що відомо про конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах
Ще за рішенням радянської влади Нагірний Карабах було включено до складу Азербайджану як автономну область. Тоді там проживали 94% вірмен, але згодом їхня кількість знизилася, а кількість азербайджанців зросла. Конфлікт за Нагірний Карабах між Азербайджаном і Вірменією почався в 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про свій вихід з Азербайджанської РСР. Регіональний парламент прийняв рішення про входження до складу Вірменської РСР, напруга в регіоні призвела до сплеску насильства. Під час референдуму в 1991 році 99,89 % виборців проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987-1994 рр., наслідком якої стала перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї».
Однак сутички через Нагірний Карабах спалахували регулярно і 27 вересня 2020 року перейшли в повноцінну війну, яка тривала півтора місяця.
У ніч проти 10 листопада 2020 року прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян та президенти Азербайджану Ільхам Алієв і Росії Владімір путін підписали спільну заяву про припинення війни в Нагірному Карабаху. Сторони зазнали значних втрат – тисячі вбитих військових і сотні поранених цивільних під час обстрілів міст. Азербайджан у цій війні отримав у боях 40% території невизнаної Нагірнокарабаської Республіки, включно з містом Шуша.
У липні цього року Алієв звинуватив Росію та Вірменію в порушенні домовленостей, які були прописані в декларації про припинення бойових дій. Пізніше секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян пообіцяв вивести війська з Нагірного Карабаху у вересні.
Наприкінці серпня президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив взяття під контроль міста Лачин і Лачинського коридору в Нагірному Карабаху. Це була єдина дорога, яка з’єднувала невизнаний Нагірний Карабах із Вірменією.