У Львові відспівали дисидентку, художницю, багаторічного в'язня радянських таборів Стефанію Шабатуру в церкві Стрітення Господнього. Біля храму вишикувалася почесна варта, а козаки залпами з рушниць віддавали честь видатній львів`янці. Попрощатися зі Стефанією Шабатурою прийшли громадські та культурні діячі, представники влади та соратники-дисиденти.
Стефанія Шабатура належить до когорти шістдесятників. У її квартирі збиралася творча молодь, і саме в неї організували самвидав – друкували заборонені радянською цензурою твори. Сусідами і побратимами Стефанії Шабатури було подружжя Калинців.
«До арештів Стефа стала знаменитою як художниця, бо її гобелени, як от «Іван Котляревський», «Леся Українка» і велична «Кассандра» – то, на мою думку, найбільше досягнення художників шістдесятників», – розповів Ігор Калинець.
КДБ арештувало Стефанію Шабатуру 1972 року за антирадянську пропаганду. Жінка провела вісім років у таборах і засланнях за звинуваченням в «антирадянській агітації і пропаганді», зокрема п’ять років у жіночому концтаборі суворого режиму в Мордовії. Але не зламалася. Такою ж полум’яною патріоткою була і після заслання.
У 1979 році Стефанія Шабатура стала членом Української Гельсінської групи. Була активною громадською діячкою, стала міським депутатом першого скликання, і саме вона була серед тих депутатів, хто вперше підняв синьо-жовтий стяг над Ратушею. Стефанія Шабатура продовжувала творити гобелени і навіть планувала виставку. Та занедужала і після важкої хвороби померла 17 грудня. Поховали Стефанію Шабатуру на Личаківському кладовищі.