15 грудня на Личаківському цвинтарі Львові буде урочисто перепоховано Ігоря Лоського – учасника бою під Крутами.
З проханням про перепоховання звернулися Львівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка та громадяни Олена Сікора, Орест Сікора та Ольга Сікора. Львівський міський голова Андрій Садовий дав відповідне розпорядження про ексгумацію та перепоховання ще в липні, однак здійснити це можна лише в зимовий період, коли температура тримається на рівні 0°С і нижче, повідомили в прес-службі міськради.
Відтак в четвер, 15 грудня, відбудеться урочисте перепоховання Ігоря Лоського з поля № 45 на поле для почесних поховань № 67 Личаківського цвинтаря.
Довідка
Ігор Костянтинович Лоський (* 15 грудня 1900, м. Люблін — † 27 травня 1936, м. Львів).
Син історика права, українського громадського та політичного діяча, дипломата Костянтина Володимировича Лоського.
Навчався у 2-й Українській гімназії імені Кирило-Мефодіївського товариства в Києві. Разом з іншими гімназистами у січні 1918 року вступив до Студентського куреня армії УНР. Брав участь у Бою під Крутами, в якому був важко поранений. Написав спогади про цю подію під назвою «Крути». Згодом працював у Міністерстві закордонних справ УНР.
Після Визвольних змагань перебував на еміграції. Спочатку перебував у Відні, де 1921 року став студентом Українського вільного університету. Згодом університет переносять до Праги, де Ігор Лоський продовжує навчання до 1927 року. Під час навчання брав також активну участь в українському громадському житті, став одним із засновників товариства «Український стяг».
1927 року продовжив студії в Українському науковому інституті в Берліні. Навчався під керівництвом професора Дмитра Дорошенка, що дало йому можливість значно поглибити знання з історії. Особливо цікавився Ігор Лоський періодом Гетьманщини, підготував монографію про Івана Богуна. У Німеччині написав праці «Українці на студіях у Німеччині в ХVI-ХVІІІ ст.ст.» (1931) й «Українські студенти в Ростоку й Кілі» (1932).
1932 року переїхав до Львова. За сприяння митрополита Андрея Шептицького отримав посаду учителя Малої греко-католицької семінарії, де викладав історію та французьку мову, а також одночасно обіймав посаду співредактора часопису «Хліборобський шлях».
Писав та друкував історичні нариси та статті в багатьох українських часописах та видавництвах, зокрема «Новий час», «Червона калина», «Нова хата», «Життя та знання». Написав ряд монографій з історії Гетьманщини ХVІІ й ХVІІІ століття.
Ігор Лоський помер раптово на 36-му році життя.