На Львівщині попрощались із загиблим героєм. Село Лісневичі на колінах проводжало у останню путь Володимира Зейлика. Хлопець загинув неподалік Мар’їнки під час того, як виконував бойове завдання.
На безлюдних вулицях ‒ свічки, на будинках прапори із чорними стрічками. Лісневичі вже кілька днів у скорботі. На днях мешканці дізнались про загибель Володі Зейлика. Багато з них особисто знали цього веселого та сміливого хлопця. Йому було всього 21.
«Ми дружили все життя, з дитинства. На одній вулиці жили, ‒ розповідає друг Володимира Богдан. ‒ Яка би ситуація не була тяжка, як би не було тяжко, він завжди би виручив. Тобі поміг і віддав би все, щоб тільки тобі було добре».
Як тільки виповнилось 18, Володя пішов в армію. Далі вирішив підписати контракт. Служив водієм та мріяв про військову кар'єру.
«Ми просто всі були вражені, навіть не сподівались. Володя перший в нас в класі, хто пішов добровільно служити і захищати нашу Батьківщину», ‒ каже класна керівничка хлопця Руслана Дрозда.
У 2016 році хлопець перейшов 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна».
«Він добровільно прийшов в наш батальйон. Тобто, він знав, що наш батальйон не простий. Завжди практично воюємо», ‒ каже Дмитро, який був командиром Володимира у 2016 році.
Військові побратими Володимира ледь стримують емоції. Кажуть, він був чудовим солдатом. Не боявся бойових завдань, а головне, завжди залишався вірним другом.
«Він був душею компанії, ми були всі як маленька сім'я і без людей, яких ми втрачаємо, дуже важко», ‒ каже побратим Володимира Тарас Сліпчук.
Загинув Володимир також під час бойового завдання. Ймовірно, від кулі снайпера.