10 липня з нагоди 67-річчя створення Української Головної Визвольної Ради відбудеться урочисте відкриття та освячення пам’ятного знаку в с. Сприня Самбірського району. Про це 29 червня під час прес-конференції повідомив заступник голови Самбірської районної ради Віталій Кімак.
В.Кімак зазначив, що стела пам’ятного знаку була встановлена у 2009 році, тепер же вона доповниться фігурами ключових постатей УГВР: президента Кирила Осьмака, віце-президента Василя Мудрого, Августина Волошина, отця Івана Гриньохи та Дарії Ребик.
За словами представника Самбірської райради, у заході візьмуть участь ветерани УПА, які щороку приїжджають сюди, представники обласної та районної влади, діаспори, молодіжних організацій, зокрема новаки «Пласту» складатимуть тут присягу. Запланований молебень, урочисте віче та святковий концерт. Візьме участь у заході донька президента УГВР Кирила Осьмака – Наталія Осьмак.
Історик Руслан Забілий під час прес-конференції наголосив на історичному значенні створення УГВР: «Це - своєрідний підпільний парламент, який був покликаний координувати боротьбу проти німецького тоталітаризму та радянського тоталітаризму, за створення української самостійної незалежної соборної держави. Запрошувалися до УГВР представники усіх політичних партій, організацій, які поділяли точку зору ОУН стосовно того, що за створення української держави потрібно боротися революційним шляхом, іншого виходу не було. Також було задекларовано демократизм підпілля і цього підпільного парламенту».
Він додав: «Зараз часто йде мова про те, що ОУН сповідувала ідеї, близькі до фашизму, була організацією, яка узурпувала керівництво визвольним рухом у своїх руках. Насправді так не було. Свідченням цьому є створення УГВР, до якого увійшли представники різних політичних організацій, і те, що до підпілля і УПА належали й люди, які не були в ОУН. Загальним гаслом було: «Воля народам! Воля людині!».
Р.Забілий також зазначив: «Я вважаю, що першим таким кроком до демократизації, до сповідування ідей демократизації в підпіллі, в ОУН, було проголошення Акту відновлення української державності, коли в державне правління також увійшли не лише представники ОУН, але й представники інших політичних організації, які дали на це згоду. Звичайно, як показали подальші події, усе це було приречене на поразку. Однак у цьому крилася великий потенціал і перемоги. Була перемога самої ідеї: Гітлер не планував створювати українську державу, він планував перетворити Україну на звичайну колонію Третього Рейху. Тому декларація Акту відновлення української державності була повною несподіванкою для німців. Для Степана Бандери і його послідовників, усього визвольного руху це був поворотний момент, бо стали зрозумілими цілі, мета завдання українського підпілля, яке очолювала ОУН. Демократизація підпілля, розуміння проблематики, впливи підпільників зі Сходу і центру України вилилися власне в те, що було створено УГВР».
Він додав: «Про це говориться, але говориться досить-таки мало».