На Львівщині упорядкують територію історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», що у Бродівському районі на Львівщині. Тут проведуть ознакування території, упорядкують курганний могильник та рекультивують територію на північ від монастиря.
За інформацією в. о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Оксани Ткачук, на території Підгорецького монастиря чину Святого Василія Великого, який входить до складу історичного комплексу, спостерігаються зсуви ґрунту. Тому планується виготовити проектну документацію для проведення протизсувних робіт, передає прес-служба Львівської ОДА.
«Спершу ми плануємо здійснити ознакування території заповідника. Адже на даний час комплекс можна ідентифікувати лише за єдиною табличкою, виготовленою ще у 70-х роках минулого століття», ― зазначила Оксана Ткачук. А також розроблять проект землеустрою для відновлення меж історичної пам’ятки з обґрунтуванням охоронної зони.
Дослідження зовнішньої оборонної лінії та курганного насипу заповідника у липні 2015 року (фото зі сторінки заповідника у фейсбуці)
Невдовзі це питання детальніше обговорять на спільній нараді за участі представників заповідника «Давній Пліснеськ», релігійної громади та проектних організацій.
Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» був створений 15 вересня 2015 року у межах території пам’ятки археології національного значення – городища літописного міста Пліснеська у с. Підгірці Бродівського району Львівської області. Місто Пліснеськ – одне із найбільших на теренах України давньослов'янське та давньоруське поселення, через яке пролягав один із двох варязьких шляхів в Україну.
Пліснеський археологічний комплекс, який є складовою заповідника, – це унікальна сукупність різночасових пам’яток насамперед середньовічної доби. До його складу входять давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст.; слов’янське городище ІХ–Х ст. (укріплене поселення полісного типу площею близько 450 га, одне з найбільших городищ у Східній Європі); давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ, який двічі згадується у Повісті минулих літ під 1188 та 1232 рр. та у "Слові о полку Ігоревім…" 1187 р.); курганний могильник ХІ – поч. ХІІ ст. (нині налічує близько 150 курганних поховань варязьких дружинників та їхніх слов’янізованих нащадків; один з найбільших курганних некрополів Київської Русі); Підгорецький монастир чину Святого Василія Великого ХІІ–ХVІІІ ст. (заснований ще у кін. ХІІ ст., є чинним досі та претендує на статус одного з найдавніших в Україні).