"28 лютого між селами Жарків та Гута Пеняцька Всеукраїнське об’єднання "Свобода" відкриє символічний пам’ятник українцям, закатованим польськими шовіністами у 1943-44 рр.", - повідомив 25 лютого під час прес-конференції заступник голови ВО "Свобода" з питань національної пам’яті, депутат Львівської обласної ради Олег Панькевич.
За словами Олега Панькевича, таке вшанування слід було провести уже давно, адже у 2009 році виповнюється 65 років з часу цих трагічних подій. Окрім того, у цей день ВО "Свобода" вшанує мешканців села Гута Пеняцька, які загнули від німецьких окупантів 65 років тому. Депутат наголосив що пам’ятні знаки закатованим українцям сьогодні потрібно споруджувати в Україні та за її межами, в першу чергу, на етнічних та колишніх українських землях.
"На жаль, сьогодні у цьому питанні українська держава робить надзвичайно мало. На фоні бездіяльності української влади ми маємо дуже активну діяльність наших сусідів, дуже часто ця діяльність є агресивною і антиукраїнською…У 2003 році відзначалися події на Волині. Тоді польська сторона зробила активну спробу примусити Україну вибачатися за те, що відбувалося на Волині 1943 року. Саме тоді у 2003 році вперше було відкрито пам’ятник у Гуті Пеняцькій Бродівського району. Його відкрила тодішня місцева влада. Ми не маємо офіційних документів щодо того, як це відбувалося, не знаємо, хто це фінансував. Однак у 2004 році цей пам’ятник було демонтовано, і на його місці встановили інший - з дорогого матеріалу. Його відкриття відбувалося вже за участі польської сторони. Саме тоді Генеральний консул Республіки Польща у Львові Осуховський подав польську неправдиву версію, що Гуту Пеняцьку спалили українські буржуазні націоналісти: дивізія "Галичина", вояки УПА. Та йому цього виявилося замало і він доповнив: "А також інше українське населення". Це було перше офіційне звинувачення України", - зазначив Олег Панькевича.
Він повідомив, що сьогодні є докази, думки мешканців, численних свідків цих подій та документи, які вказують на зовсім інше - мирних мешканців Гути Пеняцької стратили німецькі каральні війська. Тобто це була каральна акція, приводом до якої стало вбивство німецьких солдат польськими бойовиками за участі радянських партизан.
"Свободівець" стверджує, що ця версія повторилася й 2006-2007 рр., коли до України з візитом приїжджав Генконсул Польщі. "Гута Пеняцька була першою ластівкою. Після неї така політика Польщі продовжувалася: 5 липня 2008 року біля Тернополя було відкрито ще чотири подібних пам’ятників, зокрема, у селах Ігровиця, Плотича, Мала Березовиця і Лозова. Як і у випадку Гути Пеняцької, так і тут встановлення пам’ятників відбувалося зі значними порушеннями українського законодавства: не було жодних звернень щодо встановлення пам’ятників до органів місцевої влади, дозволів, не було затверджено проектної документації. Польська преса після поїздок польських посадовців на територію України робила свою справу, накручувала польське суспільство на цю тему. Напис на пам’ятниках у Тернопільській області та у Гуті Пеняцькій є ідентичними. Для поляків зрозуміло, хто це зробив. Вже не мають ламати собі голову, науковці не збираються шукати доказів, проводити жодних судових засідань. Для польської сторони все зрозуміло - це зробили українці. Але жодних підстав так вважати немає", - розповів Олег Панькевич.
За словами О.Панькевича, у нього є інформація, що у 2009-2010 роках на території Західної України планується встановлення щонайменше 20 таких пам’ятників, зокрема на Буковині, Рівненщині, Волині, Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині.