На Львівщині, окрім славнозвісного села Гавареччина, є ще один центр чорнодимленої кераміки – місто Червоноград.
У 90-х роках гончарі із Червонограда поїхали у Гавареччину, перейняли у майстрів їхнє ремесло чорної кераміки і почали розвивати цей напрямок у своєму місті. Нині таких гончарів тут більше двадцяти.
Один із них – Сергій Івашків. «Таких осередків чорнодимленої кераміки, як у мене, є ще близько 6 майстерень у Червонограді», – розповів він.
Димленій кераміці уже більше 4 тисячі років, її робили ще трипільці. У пам'ять про них Сергій Івашків нині використовує трипільські символи у своїх витворах.
«Мені цікаві давні символи, такі як рух сонця, танець дощу або вужі – це символи води, сонця, землі і повітря», – пояснив гончар.
У дворі біля майстерні гончар має дровітню і піч для випалення кераміки.
«Щоб випалити глину, треба догнати температуру до тисячі градусів. Вона там випалюється десь 13-14 годин», – додав Сергій Івашків.
«Такий чорнодимлений посуд корисний. У такому глечику, наприклад, активовували воду, тобто наливали на ніч і пили її. Вода насичувалась вуглецем і таким чином як вугільна таблетка діяла. В тих банячках можна готувати їжу, в духовку ставити. Чорний глечик зберігає на 2-3 дні довше молоко», – розповів Сергій Івашків.
Майстерня Сергія Івашківа – це ще й місце, де люди з особливими потребами почуваються повноцінними членами суспільства. Олександр Дрозд із синдромом Дауна знайшов тут себе як помічник гончара.
«Мені тут добре, маю цікаву роботу», – каже Олександр Дрозд.
А зараз команда Сергія готується до благодійного аукціону на потреби вояків.
«Ми зараз зробили такий кубок – скульптуру воїна АТО. Надихнув нас молодий хлопець, позивний в нього був Сєвєр. Цей виріб ми дамо на аукціон», – розповіла керамістка Алла Івашків.