В українській мові слова «на пам’ять» і «напам’ять» мають різне значення та правила написання. Щоб уникнути помилок, важливо знати, коли ці конструкції пишуться разом, а коли – окремо. «Як пишеться?» пояснює, як правильно вживати ці слова.
Коли писати «напам’ять»
«Напам’ять» – це прислівник, відповідає на питання (як?), утворений за допомогою прийменника (на) та іменника (пам’ять). Сполучники утворені таким чином пишуться разом. Аналогічні приклади: наперед, наполовину, напочатку, наприклад.
Приклади:
- Світлана Петрівна напам’ять знала імена батьків своїх вихованців.
- Напам’ять вивчити вірш Максимко міг за лічені хвилини.
- Напам’ять вивчити текст дуже важко.
Коли писати «на пам’ять»
«На пам’ять» – це поєднання прийменника «на» та іменника «пам’ять. Ця конструкція пишеться окремо.
Приклади:
- На пам’ять дід Микола не скаржився, ще й міг пригадати давно минулі справи.
- На пам’ять мені чомусь не приходила жодна думка.
- Пацієнти старше п’ятдесяти років часто жаліються на пам’ять.