На протипожежну безпеку в закладах освіти наступного року витратять 1,5 мільярди гривень. Погодьтеся, життя і здоров’я – це найдорожче, що ми маємо. Те, чим не можна нехтувати. В Україні влада змінюється, а ситуація з протипожежною безпекою у закладах освіти залишається незмінно критичною. Періодично ми маємо страшні випадки пожеж у садочках, школах чи навіть студентських гуртожитках.
Нещодавно у гуртожитку Київського професійно-педагогічного коледжу імені Макаренка сталася пожежа. Вщент згоріла кімната, у якій проживали студенти. На щастя, фізично ніхто не постраждав, але до мене звертався студент, у якого згоріли всі особисті речі й документи. Одна із версій причини загоряння – стара проводка.
Такі пожежі – наслідок багаторічного нехтування на державному рівні протипожежною безпекою у закладах освіти. Економія і безвідповідальність, через яку учні, студенти й освітяни змушені піддавати ризику власні життя.
Протипожежні заходи коштують дорого. Але вони необхідні
Мені сумно дивитися, як держава намагається перекинути усю відповідальність за покращення протипожежної безпеки в закладах освіти на місцеву владу.
Влітку Державна служба надзвичайних ситуацій активно почала «боротися» за кращу протипожежну безпеку у школах. Та насправді ці благі наміри вилились у боротьбу з директорами шкіл.
До мене почали масово звертатися керівники шкіл. Вони отримували приписи від ДСНС про те, що потрібно у короткий термін виконати низку протипожежних заходів у закладах освіти. Перелік таких заходів досить великий: обладнати приміщення системами протипожежного захисту (пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу), повністю забезпечити з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях шкіл, забезпечити захист будівель від попадань блискавки тощо.
Виконання усіх цих завдань потребує значних коштів. Лише протипожежна сигналізація для школи коштує в середньому 300-400 тисяч гривень. Це величезні кошти, яких директори у громадах не мають. Такі кошти не закладені у кошториси закладів освіти. Тому директори не виконують ці вимоги повністю або частково і отримують адміністративну відповідальність у вигляді штрафів від 1700 гривень.
Держава має не штрафувати, а допомагати
По-перше, таке штрафування директорів є необґрунтованим. Адже вони не є розпорядниками коштів – це питання до місцевих відділів освіти. Адже, згідно з чинним законодавством, відповідальність за протипожежну безпеку в закладах освіти покладається як на керівників цих закладів, так і на їхніх засновників (стаття 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
По-друге, штраф, що сплатить директор, не змінить ситуацію у школі – протипожежна безпека від цього не покращиться.
По-третє, найважливіше – держава має допомагати громадам покращувати протипожежну безпеку у школах. Адже безпека дітей і освітян – це спільна відповідальність Держави та органів місцевого самоврядування. І у цьому вдалося переконати уряд.
Цього року ситуація вже не вирішиться, адже в бюджеті-2021 не закладено необхідних коштів. Але є добра новина – наступного року на протипожежну безпеку в школах виділять кошти з Держбюджету.
Ще влітку я звернулася до уряду з пропозицією створити спеціальну програму співфінансування протипожежної безпеки у закладах освіти. Мене підтримав освітній Комітет та Міністерство освіти.
І наразі – вперше за 30 років – у проекті Державного бюджету-2022 з’явилася нова субвенція. Сьогодні бюджет ухвалили – на протипожежну безпеку у закладах освіти Уряд виділить 1,5 млрд грн. Вдячна освітньому Комітету, Міністерству освіти та Уряду за підтримку громад.
Це означатиме, що відтепер увесь фінансовий тягар по протипожежних заходах не лежатиме на «плечах» місцевих бюджетів. Буде співфінансування: 50% коштів виділить держава, 50% – місцеві бюджети.
Чи достатньо цих коштів? На жаль, ні. За даними Міністерства освіти й науки, щоб покращити протипожежну безпеку у всіх закладах освіти України держава повинна виділити більше коштів: у 2022 році потрібно 6,5 млрд грн, у 2023 – 5,5 млрд грн, у 2024 – 4,5 млрд грн.
Проте варто враховувати такі моменти, як порядок надходження субвенцій, рівні спроможності й фінансової грамотності громад, підготовку проектно-кошторисної документації, тендерні процедури тощо. Усе це вплине на те, наскільки ефективно будуть використані ці 1,5 мільярди наступного року. Відповідно, матимемо розуміння, скільки коштів закладати в наступний бюджет. Будемо спостерігати і працювати далі над покращенням протипожежної безпеки в закладах освіти.
Життя і здоров’я – це найважливіше, що ми маємо! Держава й органи місцевого самоврядування мають спільно дбати про безпеку учнів та освітян у закладах освіти. І виділяти достатньо коштів на їх захист під час навчального процесу.