У селі Пересопниця, що на Рівненщині, завершилися розкопки старокиївського поселення Х - ХІІ ст. Цього року археологи дослідили декілька жител часів Київської Русі, а також виявили чимало старожитностей, серед яких фрагменти кераміки, прикрас, мармурові хрестики, а ще писало, зроблене з заліза, пише газета «День».
Як зазначається, зараз науковці опрацьовують артефакти, а розкопані житла періоду Х століття хочуть музеєфікувати, щоб їх могли побачити всі охочі. Саме ж село Пересопниця має яскраву історію. Його знають, як батьківщину Пересопницького Євангелія - артефакту на якому присягають під час інаугурації українські президенти. Але ще раніше, в XII-XIII століттях, це був центр удільного князівства, де жили заможні та освічені мешканці, працювали ремісники, велася жвава торгівля. Про це свідчать археологічні знахідки.
«Нам вдалося «відкрити» три будівлі Х століття. Це дві хати, а також майстерня. Про це свідчить своєрідне планування, притаманне періоду Київської Русі – квадратна споруда, довжина стін якої має розміри 4 на 4 метри, а в центральній її частині залишили місце для якоїсь ремісничої атрибуції, обов’язкової для майстра. Це могла бути, наприклад, колодка на якій щось вибивали», - розказав археолог Олексій Войтюк.
Він повідомив, що одне з жител було з глинобитною піччю, а інше з так званою кам’янкою. Одне з розкопаних жител «перерізають» дві господарчі споруди – погріб або льодник, а також ще одна напівкругла будівля з відкритим вогнищем. «Припускаємо, що там зберігали збіжжя. А щоб взимку воно не промерзало, там розкладали невеличке багаття», - повідомив археолог.
Археологи також виявили фрагменти посуду, металеві предмети, серед яких фібула (защібка для плаща), ножі, похідна виделка, яка належить до військових атрибутів. Є і цікаві знахідки пізнішого періоду. Серед них – писало яке доволі добре збереглося. Це говорить про освіченість і заможність людей, що тут жили. Можливо, вони були наближені до князя.
«Також у нас чимало скляних виробів, зокрема, фрагментів прикрас - браслетів, намиста. Під час розкопок виявили і хрестики з рожевого та сірого мармуру. Це візантійська традиція. Крім того, натрапили і на актову печатку, тобто буллу князя. Щоправда, кому саме вона належала, не відомо», - пояснив Олексій Войтюк.
Участь у розкопках на території Пересопниці, окрім професійних археологів, взяли студенти-історики, а також школярі, які займаються в археологічному гуртку. Тим часом давньоруські житла, які «відкрили» цьогоріч, мають намір зробити доступними для туристів. «Хотілося б зробити археодром на місці розкопок. Чекаємо спеціаліста з Києва, який проконсультує, як краще його облаштувати», - розповів директор культурно-археологічного центру «Пересопниця» Микола Федоришин.
За його словами такі відкриті майданчики в Україні вже є, зокрема в Ольвії. Але на відміну від античного археодрому Ольвії, де переважають каміння і пісок, на Рівненщині - глина. Коли в Пересопниці йдуть дощі, все починає осипатися і тому треба робити накриття.
Нагадаємо, раніше ZAXID.NET інформував, що львівські археологи знайшли на площі Звенигородській уламки посуду княжої доби. «Рятівна археологічна служба» розпочала там розкопки ще у травні цього року.