Львівська міськрада ухвалила тимчасовий порядок проведення громадських слухань у Львові. Згідно з цим документом, мешканці міста вперше зможуть самостійно ініціювати проведення громадських слухань та обговорювати міські проблеми з посадовцями. Для цього достатньо мати львівську прописку, описати проблему, яка буде винесена на захід, та зібрати підписи 75 однодумців.
ZAXID.NET поспілкувався з Орестом Файфуркою, начальником відділу громадського партнерсва Львівської міськради, і подає найважливіші тези документу у питаннях та відповідях.
Що змінить цей документ?
До цього моменту у Львові діяв старий статут 2002 року, який взагалі не передбачав можливості ініціювання громадських слухань мешканцями міста. Раніше була лише можливість ініціювати слухання шляхом місцевої ініціативи, а не звичайним мешканцям, зібравши при цьому 10 тис. підписів. З 2002 року, відколи став чинним Статут територіальної громади Львова, жодній ініціативі не вдалося зібрати таку кількість підписів, відповідно громадські слухання таким чином ініційовані не були.
Хто зараз може ініціювати проведення громадських слухань?
Як і раніше, слухання може ініціювати Львівська мерія, міський голова, постійні депутатські комісії, не менше 1/10 загального складу ради або виконавчі органи міськради. Згідно з новим положенням, до цього списку відтепер входять також усі повнолітні мешканці міста та громадські організації. Обов'язковою умовою також є наявність львівської прописки.
Як це зробити?
Якщо ініціатором виступає мешканець чи громадська організація, то слухання проходить за підтримки не менше, ніж 75 львів’ян. Для його проведення ініціатор повинен написати заяву на ім'я міського голови, інформаційну записку по темі громадського слухання, у якій коротко описати проблему, яку пропонують обговорити, та очікувані наслідки заходу. Також треба долучити підписні листки з 75 підписами.
Інформація про громадське слухання, ініціатором якого є Львівська мерія, міський голова, депутатські комісії, представники чи виконавчі органи міської ради, оприлюднюється на сайті мерії.
Зібрали підписи, що далі?
Управління «Секретаріат ради», як уповноважений орган мерії, протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви, здійснює перевірку отриманих документів, після чого спільно з ініціатором визначає дату проведення громадських слухань та публікує відповідне оголошення на сайті міськради. Слухання повинно бути проведене не пізніше 25 календарних днів після оприлюднення оголошення.
Документ уже набув чинності?
Так, відтепер кожен львів’янин може ініціювати створення громадських слухань, зібравши попередньо 75 підписів.
Які теми можна піднімати на громадських слуханнях?
Передбачено, що громадські слухання можуть бути скликані щодо тем, які входять до повноважень місцевого самоврядування. До прикладу, щодо ремонту доріг, облаштування громадських просторів, конкретних рішень міськради чи інших питань, які входять до її компетенції.
На громадські слухання не можна виносити теми, які не стосуються життя міста, до прикладу, проблеми державного значення, також питання щодо призначення чи звільнення посадових осіб.
Як це відбуватиметься?
Вони відбуватимуться у відкритому режимі, буде дозволена аудіо- та відеозйомка. На громадське слухання зможуть прийти усі охочі. Реєстрація проводиться на підставі документа, що посвідчує особу (паспорт, водійське посвідчення і тд.), та відбувається перед слуханням.
Також будуть запрошені представники профільних постійних комісій міської ради, органів державної влади, громадських організацій та інших організацій, діяльність яких повязана з темою обговорення. Виконавчі органи міської ради або посадовці, призначені на громадських слухання, мають протягом двох тижнів з часу проведення слухань надати управлінню «Секретаріат ради» інформацію про подальші кроки вирішення питання, яке було предметом громадських слухань.
Положення про проведення громадських слухань зараз є тимчасовим. Що буде з цим документом далі?
Зараз розробляється новий статут міста, де буде прописано усю процедуру ініціювання та проведення громадських слухань. Цей тимчасовий порядок є пілотним, щоб подивитися як працюватиме цей механізм та уникнути якихось помилок у майбутньому. Статут міста – це фундаментальний документ, який приймає міська рада, пізніше його реєструє Міністерство юстиції, тому вносити у нього правки буде набагато складніше. Зараз напрцьовують механізм, який згодом затвердять у новому статуті міста.