У гірському селі Тухля на Львівщині є величезна школа і пришкільний інтернат. Сюди на навчання ходять діти з усіх довколишніх сіл. Ті з них, хто добирається далеко, на навчальний тиждень залишаються у школі. Але вже тиждень у приміщенні температура не піднімається вище +8 градусів, тож першачки змушені кожні 10 хвилин перериватися на фізкультхвилинку, аби зігрітися. А от семикласники на руханку часу не мають: від холоду тут рятуються теплим одягом.
Дівчата Андріана та Ірина додому за гору Високий Верх потрапляють лише у вихідні. Живуть вони тут у пришкільному інтернаті. Вночі від холоду рятують обігрівачі і теплі піжами.
«Ми на цьому ліжку спимо вчотирьох, бо так тепліше. Включаємо обігрівач і так спимо. А от зранку встати – то просто жах!!! Холодно неймовірно», – розповідає 10-класниця Андріана.
Діти вже тиждень вчаться по 35 хвилин і приходять до школи на 11:00. Вони не встигають за програмою і мерзнуть у класах через неполагоджену теплотрасу і старі котли. Нове опалення мали запустити ще наприкінці жовтня. Чому так пізно взялися за роботу – у дирекції школи не розуміють.
«У квітні закінчився опалювальний сезон, то з квітня і аж до серпня в районному відділі освіти шукають спонсорів, грошей і вже аж у вересні сільська рада зі своїх коштів дає відділу освіти, щоб за ті кошти поміняти теплотрасу, а вони (відділ освіти) вже укладали договір з якоюсь фірмою, щоб поміняли котли», – пояснила директор школи в с. Тухля Дарина Радевич.
Нові котли мали стояти ще минулого тижня. Та ані котлів, ані нової тепломережі досі немає. Поруч із школою – дитячий садочок. У них та сама тепломережа і від холоду страждають і малюки. Сюди з усіх довколишніх сіл зводять малечу, якої тут до півсотні. Але вже два тижні ходять лише п’ятеро, а решта гріється вдома.
«У всьому приміщенні ми не можемо забезпечити належний температурний режим, тому зі спальні перенесли ліжечка для тих діточок. Їх принесли в ігрову кімнату й обладнали ігрову зону і спальню в одну кімнатку», – розповіла завідувач ДНЗ с. Тухля Оксана Мартиненко.
Поруч із садочком та школою є котельня зі старими котлами. Їх експлуатація порушує всі дозволи, адже котли не виводять дим, бо немає витяжки. Дров’яні обігрівачі давно відслужили свій термін і тепер потребують заміни. Один з них нещодавно вибухнув. Тож працює лише один, і той подає тепло в труби лише для того, аби вони вночі не потріскали від морозу.
«То що він гріє – неможливо опалити ані садок, ані школу. Але ви собі не уявляєте: ми його вже разів 20 ремонтували і жодного результату», – обурюється кочегар Василь.
В жахливому стані і водонапірна вежа, вона також на ладан дише. І якщо все це не привести до ладу, то заміна теплотраси ефекту не дасть. Чому шкільне майно в такому стані і коли його приведуть до ладу – у районному відділі освіти відповідей не дали. Начальство захворіло, тож якщо журналістам не вдалося з’ясувати де гроші й опалення, то, може, обласна прокуратура знайде підхід до Сколівського районного відділу освіти.