На Сокальщині львівські археологи копають могильник, якому майже 2 тисячі років. А поруч знайшли поховання, яке датують VII століттям до нашої ери.
Два роки тому мешканці Сокальщини принесли до Винниківського історико-краєзнавчого музею давні мечі і вказали на місце, де їх викопали. Працівники музею разом із науковцями кафедри археології Львівського університету ім. Івана Франка терміново виїхали туди. Їм вдалося зробити сенсаційні відкриття: розкопали могильник германських племен І-ІІ ст. н. е., знайшли мечі, кераміку. Проте головною знахідкою став ритуальний казан із металевими головами представників германського племені свебів.
Цьогоріч продовжили розкопувати той же могильник. І уже знайшли 9 поховань еліти і простих людей. Але науковців здивувало, що поховані в один період особи належали до різних племен.
«Ми маємо своєрідну культурну мішанку: германців свебів, Пшеворської культури, але найцікавіше, що так само в цих похованнях маємо матеріали західнобалтського походження – це племена, які жили на західному побережжі Балтії і досить віддалені від нашої території», – розповідає керівник експедиції, доцент кафедри археології Ярослав Онищук.
Чи ці люди об'єдналися заради спільного військового походу, чи була інша причина такої мішанки, вчені наразі з'ясовують.
За кілька десятків метрів далі розкопали ще одне поховання, значно давніше, з І тисячоліття до нашої ери.
«Це кремаційне поховання, частково порушене, поховання з керамікою, яка датується VII-VI століттями до н. е., це так званий, передскіфський час», – пояснює Ярослав Онищук.
Археологам допомагають студенти, а також атовці. Роман Дзівінський втратив руку на Майдані, але це не завадило йому піти на війну. Тепер разом із побратимами розкопує історію.
«Ми сюди приїхали як волонтери, бо ми хочемо знати свою історію, щоб наші діти і онуки, хто буде після нас, щоб і вони знали нашу історію, ми стараємося для цього», – зізнався Роман Дзівінський.
Знахідки цьогоріч не такі багаті, як рік-два тому, але все ж археологи мають чим потішитися.
«Вдалося знайти кераміку культури лійчастого посуду доби енеоліту. Це характерна для цієї культури ручка у формі такого баранчика. Доба енеоліту – це приблизно 3 тисячі років до нашої ери», – розповів працівник Винниківського історико-краєзнавчого музею Володимир Сидорович.
За його словами, в орному шарі відшукали залізну шпору кінця ІІ століття нашої ери, тобто пізньоримського часу, що є добрий датуючим матеріалом.