У Підгаєцькому районі Тернопільщини у с.Гнильне, за велелюдного зібрання громадськості, освятили пам’ятний хрест, встановлений на пам’ять про трагедію 1944-го року, коли в селі було спалено 800 будинків і вбито 22 невинних людей. Відправили панахиду й освятили пам’ятний хрест отець, декан УГКЦ отець Василь, настоятель храму в Гнильче отець Михайло, отець УПЦ КП із с. Завалів Михайло.
Як повідомили ZAXID.NET в прес-службі Тернопільської ОДА, з промовами й аналізом тогочасних подій виступили: голова Підгаєцької РДА Ігор М’якуш, голова Підгаєцької районної ради Василь Головатий, голова Тернопільського обласного товариства Меморіал ім. В. Стуса, заступник директора Державного архіву Тернопільської області Богдан Хаварівський, депутат Підгаєцької районної ради Петро Калинюк, краєзнавець Василь Савчук, організатор заходу Володимир Татарин, Іван Сміх, який чи не вперше розпочав дослідження Гнильченської трагедії, очевидці подій Михайло Бзова і Михаліна Калакура.
У заходах також взяли участь члени правління обласного товариства «Меморіал» історик, краєзнавець Віктор Уніят та літератор Володимир Демчишин. Відзначення заслуговують методисти Підгаєцького районного будинку культури, учасники хору «Спогад» (керівник Марія Бугай) та учні місцевої школи – за добре підготовлену програму виступів на пам’ять про трагедію.
Голова Підгаєцької РДА І. М’якуш, коротко зупинившись на тогочасній трагедії, наголосив, що ці події мають стати уроком для нащадків, подякував отцям, організаторам і всім присутнім за участь у заході.
Богдан Хаварівський котрий взяв із собою копії архівних матеріалів, детальніше розповів про перипетії трагедії, зокрема зазначив: «Ми не повинні боятися власної історії! Українці ніколи не були аґресорами, не потрібно далеко повертатися - згадаймо хоча б події 20-го століття. Заручником цих усіх історичних перипетій стало й село Гнильче, коли вночі на 19 серпня 1944 року вояки УПА спалили чотири будинки поляків за сприяння більшовикам, а зранку того ж дня поляки сіл Гнильче і Пановичі разом із підрозділом НКВД спалили всі будинки, де проживали українці. Загинуло 22 українці. Унаслідок цієї трагедії люди почали заселяти село знову аж в середині 1945 року».
Богдан Хаварівський також передав для місцевої школи свої книги: «Хто пожав «Бурю»?: Армія Крайова на Тернопільщині», «Предтеча» та ін., в яких йдеться про тогочасні події.
На завершення В. Татарин зачитав власний вірш, присвячений трагедії у с. Гнильче.
Загалом виступаючі зазначили потребу продовження примирення між двома народами, І.Сміх розповів, як його батьки врятували польську сім’ю, і з якою вдячністю приїжджали у село нащадки врятованих поляків. Історична пам’ять має не роз’єднувати, а об’єднувати.
Голова Підгаєцької РДА та сільський голова Гнильче для гостей із «Меморіалу» провели екскурсію селом і сусіднім Заваловом.
Меморіалісти мали змогу оглянути облаштовану до 45-річчя від часу спалення села криницю «Джерело пам’яті», костьол; у колишньому містечку Завалові – місцевість, де колись красувався монастир, пам’ятну дошку на честь перебування в селі І. Франка.