Перевірка Рахункової палати встановила, що застосування пільгового режиму обкладання податком на додану вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення не забезпечило стримання росту цін та не сприяло розвитку вітчизняного виробництва. Як наслідок, за три останні роки зареєстровано ліків іноземного походження майже в 50 разів більше, ніж вітчизняних. Водночас зношеність основних фондів вітчизняних виробників перевищує 50%.
Як повідомила ZAXID.NET прес-служба Рахункової палати, нашими пільгами підтримуються іноземні виробники, а також імпортери і торговельні підприємства, які ввозять і продають зарубіжну продукцію, що призводить до втрат доходної частини державного бюджету. За ці три роки до України було ввезено медичної продукції на 53,6 млрд грн, а експортовано за її межі ліків та медичних приладів на 2,5 млрд гривень. За розрахунками фахівців Рахункової палати, протягом 2007-2009 років бюджет недоотримав майже 20 млрд грн.
Пільгове оподаткування не робить медичну продукцію доступною для населення. Якщо торговельна націнка на ліки, ціни на які підлягають державному регулюванню, мала бути не вище 37%, то більшість аптек продавали їх з націнками 150-200 відсотків, а в деяких випадках і понад 300%. У той же час, в середньому, 14% сімей України, які потребують медичної допомоги, були неспроможні придбати медикаменти через їхню занадто високу вартість.
Державна податкова адміністрація України не в повному обсязі виконувала свої повноваження із запровадження податкової звітності, обліку платників податку та контролю за правомірністю отримання пільг з ПДВ на медичні товари. Всупереч Бюджетному кодексу вона не організувала подання Верховній Раді, Уряду, Рахунковій палаті та Мінфіну достовірної звітності про фактичні суми недонадходжень (втрат) доходів бюджету внаслідок пільгового оподаткування.
Як зазначив голова Рахункової палати Валентин Симоненко, протягом останніх 10 років дії пільгового оподаткування держава щороку втрачає 2-5 млрд грн, і при цьому загострюються проблеми, задля вирішення яких запроваджувалися пільги: з одного боку, вони не стали стримуючим фактором для цін, а з іншого - знищується вітчизняна фармацевтична галузь.
Аудитори зазначили, що податкові преференції запроваджувалися без визначення їх соціально-економічної мети і без встановлення чіткого порядку їх надання, неврегульовано порядок використання коштів, які через пільги залишаються у суб'єктів господарювання. Більше того, законодавство взагалі не містить визначення терміна "податкова пільга".
Основне ж завдання держави в системі охорони здоров'я - зменшення смертності та рівня захворюваності громадян - не вирішується.