Пам’ятку археології, якій понад чотири тисячі років, досліджують львівські археологи на польсько-українському кордоні. Поселення розташоване на території кар’єру, з якого вибирають пісок для будівництва дороги до нового митного переходу Грушів-Будомєж.
Про це ZAXID.NET повідомили фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, які проводять дослідження.
«У науковій літературі пам’ятка відома як «Грушів-ІІ». Вона розташована в околицях села Грушів, – розповідає керівник досліджень, молодший науковий співробітник «Рятівної археологічної служби» Наталія Войцещук. - Це багатошарове поселення. Найдавніший матеріал походить ще з 2 тисячоліття до н. е. Фактично на пам’ятці можна виділити два культурно-хронологічні етапи функціонування. Перший етап – ранньобронзовий (друга половина ХХ – перша чверть ХІХ ст. до н. е.) і відповідає межановіцькій культурі. Другий – ранньозалізний, що датується кінцем ІХ –VII ст. до н. е.
За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, складність дослідження пам’ятки археології «Грушів-ІІ» полягає у її великій площі та стислих термінах, відведених для робіт, а також у тому, що вона розташована за інженерно-технічними спорудами державного кордону, що утруднює доступ до неї.
«Пам’ятка займає площу приблизно 2,5 га. Якби це були планові наукові дослідження, вони б тривали мінімум 2 роки. Сьогодні у нас завдання провести всі роботи максимум за 2,5 місяці. Але навіть у цьому випадку дослідження мають бути проведені на високому професійному рівні. Такою є специфіка рятівних археологічних досліджень. Адже під час вибору піску пам’ятку фактично зруйнують», – говорить Олег Осаульчук.
Поселення «Грушів-ІІ» вчені вперше виявили під час розвідок у 2008 році, коли досліджували при кордоні інше поселення. Тоді ж археологи НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАНУ фактично за кошти служби провели дослідження на загальній площі приблизно 3 000 м.кв. Науковці виявили 252 об'єкти, серед них наземні житлові і господарські споруди, відкриті вогнища, стовпові та господарські ями тощо.
Серед виявлених артефактів фрагменти вінець і боковин горщиків та уламки мисок ранньозалізного часу. Крем’яні знаряддя представлені вістрями стріл, відщепами, пластинами, фрагментами ножів, серпів тощо.
Нагадаємо, у центрі Львова археологи знайшли унікальну 500-літню писанку. Також, як повідомляв ZAXID.NET, археологи розкопали на площі Міцкевича, 9 у Львові мідні монети періоду Австрії ХІХ століття і два гральні жетони, які, очевидно, використовувались для азартних ігор. Вони мають лише номінал 20 і 1, але без гербів та інших символів.