Російські війська господарюють на території Донбасу, обстрілюють населені пункти та захоплюють в полон українських військових. Все це відбувається на тлі заяв Володимира Путіна та інших керівників Росії про конфлікт на сході нашої країни як «внутрішні справи України». Офіційному Києву доводиться вирішувати найскладніші за роки незалежності завдання.
Причини російського вторгнення лежать на поверхні: за останній час дії українських силовиків поставили під сумнів життєздатність самопроголошених ДНР і ЛНР, площа території яких стрімко скорочувалася. Тому після взяття українськими військовими Іловайська - стратегічного пункту поблизу кордону - росіяни нанесли контрудар силами десантних підрозділів, посилених танками і артилерією. Частини Збройних Сил і кілька добровольчих батальйонів потрапили в котел, з якого вдалося вийти тільки розрізненим групам. Офіційні дані втрат поки не оприлюднені, але вони, по всій видимості, найбільші з початку АТО. Одночасно російські військові захопили населений пункт Новоазовськ, позначивши загрозу Маріуполю - основному перевалочного порту на березі Азовського моря. Військові експерти не виключають, що російські військові спробують забезпечити сухопутний коридор з Кримом, оскільки в період зимових штормів постачання півострова морем буде проблематичним.
Ситуація виглядає особливо цинічною, оскільки російський наступ почався відразу після зустрічі в Мінську, де український президент разом з колегами з Митного союзу і трьома єврокомісарами обговорював перспективи імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Крім економічних питань учасники переговорів говорили і про ситуацію на Донбасі. Петро Порошенко провів двогодинну зустріч віч-на-віч з Володимиром Путіним, за підсумками якої було оголошено про консультації генеральних штабів та прикордонних служб для встановлення спільного контролю над кордоном. Але переговори виявилися тільки ширмою для вторгнення російських військових.
Важко сказати, чому такий сценарій став несподіваним для українських військових, якщо ще в липні три бригади Збройних Сил піддавалися постійному обстрілу РСЗВ і артилерії з російської території у вузькій смузі біля кордону в Луганській області. «Котел» під Іловайськ болісно вдарив по українському суспільству, в якому існував не тільки запит на відновлення контролю над Донбасом, але ілюзії щодо можливої легкої перемоги над сепаратистами. Втручання російських військових істотно змінило розстановку сил, дозволивши лідерам ДНР і ЛНР не тільки прийти в себе, але і почати хизуватися успіхами, до яких їх причетність мінімальна.
Володимир Путін, для якого все, що відбувається в Україні останнім часом стало чи не головною темою публічних коментарів, зазначив, що «Київ не здатний навести порядок в країні». Російський президент закликав до переговорів про державність Новоросії, причому в якості їх учасників він бачить представників Києва, Донецька і Луганська. Росія, за словами Путіна, готова забезпечувати «атмосферу довіри» в ході мирного діалогу. Логіка російського президента зрозуміла. Його дії спрямовані на перетворення Донбасу на валізу без ручки, який Україна буде однаково незручно кидати і нести. Протягом декількох місяців бойових дій інфраструктура регіону була серйозно зруйнована, і далеко не факт, що обіцяних Заходом грошей вистачить на відновлення. Відсутність робочих місць означає підвищену соціальну напруженість, яка посилюється наявністю на руках у місцевих жителів зброї. Путін не приховує свого прагнення не допустити ні європейській інтеграції України, ні її вступу в НАТО (Кабінет Міністрів наполягає на скасуванні позаблокового статусу), ні швидкою реанімації національної економіки. Його мета - зберегти нашу країну в сфері впливу Кремля. Європейський Союз не поспішає однозначно реагувати на дії Росії, свого ключового економічного партнера. На засіданні Європейської Ради в Брюсселі, в якому взяв участь і Петро Порошенко, було прийнято невизначений рішення про розширення санкцій, чим повинна зайнятися Європейська Комісія. Однак відомо, що Чехія, Словаччина, Угорщина і Кіпр виступають проти нового витка санкцій проти Росії. Україні обіцяні поставки військового спорядження та фінансова допомога в розмірі одного мільярда євро.
Куди різкіше на дії Росії реагують в НАТО, генеральний секретар якого Андерс Фог Расмуссен підкреслив, що Альянс має докази російського вторгнення в Україну. На саміті Північноатлантичного альянсу 4-5 вересня українське питання буде звучати досить голосно, і нашій країні можуть надати допомогу. Не виключено, що активніше стануть і Сполучені Штати, президент яких Барак Обама чекає в середині вересня у Вашингтоні Петра Порошенко. Українцям же корисно навчитися бути скептиками, намагатися фільтрувати інформацію і не піддаватися на численні провокації. Спроби взяти Міністерство оборони та Генеральний штаб штурмом під приводом надання оточеним під Іловайськ негайної допомоги виглядали добре продуманою акцією. Проти України сьогодні йде гібридна війна, що припускає не тільки військові дії, а й інформаційні атаки. Протистояння з Росією стало конфліктом найбільшої європейської держави і найбільшої за площею країни в світі. Воно відбуватиметься під пильним наглядом впливових світових гравців, але для досягнення успіху Україна може покладатися переважно на власні сили.