Унікальну виставку давнього одягу «Сніг, як пух, – одягни кожух» відкрили у музеї «Шевченківський гай». Експозиція – відразу при вході у музей у хатині зі села Тухолька Сколівського району.
Виставили речі з фондів, всіх їх з експедицій Західною Україною свого часу привезли музейники. Це – одяг мешканців Поділля, Буковини, Гуцульщини та Полісся. Свити, кептарі, кожухи мають більше століття. Однак на виставці не лише одяг. За цими речима можна собі уявити, як наші предки розважалися.
«У нас є дерев’яні ковзани кінця XIX початку XX століття. Вони складаються із полоска і двох поперечок. До поперечок прив’язували шнурок і тим шнурком примотували ковзани до взуття», – розповіла співробітниця науково-фондового відділу музею Надія Лесняк.
Серед цікавинок – гуня коцьова чи гуня космата. Таку на Закарпатті вбирав вівчар до роботи, уточнила пані Надія: «Така мохната гуня краще захищає. Дощ по ній швидше стікає. Вона береже людину від холоду. Адже пастухи повинні були одягатися тепленько. Пошита вона зі сукняної тканини в такий спосіб, що через кожну третю нитку переплетення витягували вовняне пасмо назовні».
Тут і свита з Полісся – з «вусами» або фалдами, так називали її бічні клини. А в центрі виставки – кожухи. Їх носили всі східні слов’яни. Однак українці та білоруси найдовше. Це одяг і бідних, і багатих, тому його дуже берегли. «Шили кожухи з овечої шкіри. На кожух такої довжини, коли виріб нижче коліна, йшло десь 6-7 овечих шкір. На довгий – 8-9 і більше», – додала Надія Лесняк.
Виставка давнього одягу у «Шевченківському гаю» триватиме до кінця лютого.