Паперові контейнери з останками німецьких солдатів біля блоку №17 військового цвинтаря у селі Потелич, що на Жовківщині, розвантажували з самого ранку, 31 жовтня. У кожному такому – кістки одного солдата, загорнені в мішечок. За ними визначали рік, зріст та поранення вояка. Проте бувало, що під час розкопок натрапляли на особисті речі вояків.
«Наприклад, якщо людина курила, то ми віднаходили його люльку. Серед інших речей, які розкопували, – годинник, портмоне, фотографії жінки, дітей, дівчини. Одного разу навіть знайшли золотий перстень із каменем, на якому було вигравірувано ім'я коханої бійця та дата», – розповів спеціаліст із перепоховання Мирон Старко.
Такі знахідки загиблого солдата повертають його рідним, якщо їх вдається відшукати. А щоб ідентифікувати самого військового, розшукують іменний жетон із вибитим особистим номером, групою крові та підрозділом, в якому служив солдат.
«Якщо ми натрапили на жетон, то можемо бути впевнені в тому, що солдата ексгумують, і в подальшому ми зможемо визначити, звідки він родом і хто його сім'я», – зазначив ексгуматор Микола Паславський.
Німецький військовий цвинтар у селі Потелич – один із п'яти в Україні, де ховають солдатів Вермахту. Його територія розрахована на перепоховання 25 тис. бійців. Заповнити усі блоки мають через три роки.
«На сьогодні орієнтовно 5 тис. солдатів ще не ексгумовані. Згідно з проектом, на кладовищі передбачили 20 блоків. Зараз захоронені майже всі, крім №17 та №6», – пояснив представник Німецької спілки по догляду за похованнями Володимир Мотика.
Зараз на військовому цвинтарі у Потеличі перепоховані 15 тис. німецьких солдатів. Їхні рештки відшукали на території Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської та Хмельницької областей.