15 діб українські та болгарські вояки поблизу Львова вимушені охороняти місцеве населення, супроводжувати колону гуманітарної допомоги та конвоювати полонених.
Блокпости, раптова стрілянина, вибухи та загиблі. Два взводи, а це загалом майже сто українських та болгарських вояків воюють пліч-о-пліч. Дослова, усе як на війні, лише набої навчальні.
“Воно відбувається дуже наближено до реальних дій. Зазвичай ми живемо у казармах. А тут і вночі відбуваються певні вводні і вдень”, - каже український миротворець Віктор Крикушенко)
Хоча у підрозділі вояки різних національностей, утім це не завадило їм швидко порозумітись.
За умовною війною спостерігають морські піхотинці американської армії та спостерігачі від ООН. Дивляться аби усе відбувалось вправно. Побаченим, усі залишились задоволеними.
“Я побачив на цих навчаннях високий рівень професіоналізму. українських інструкторів. І я втішений побаченим”, - каже спостерігач ООН Роберт Лідстон.
Спостерігачі - піхотинці вимагають від вояків рішучих дій, себто швидко зламати опір супротивника та знищити його. Натомість оонівські представники наполягають аби конфлікт насамперед вирішувався мирним шляхом. Тому керівникам навчань випадає не солодко.
“Як військова людина, я скажу трошки тяжко стримувати, бо дійсно ми військові люди, але маємо розуміти, що це такі самі люди як і ми. Ми виконуємо миротворчу операцію, тому застосовувати силу треба і стримувати силу треба під час виконання якихось заходів”, - каже керівник навчання Ігор Зенін.
На цих навчаннях вперше українські військові інструктори самостійно проводять заняття та виставляють оцінки тим, хто навчається. Тепер українці будуть сертифікованими. Досі це робили американські військовослужбовці.
“Сертифікація надає нам право в майбутньому проводити такі ж самі навчання але й залученням більшої кількості військовослужбовців. Зараз проходять навчання двох взводів. В перспективі до роти включно”, - каже керівник навчання Ігор Зенін.
Усі ці умовні бої відбуваються за американські кошти. Тож набоїв ніхто не шкодує.