Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) у рамках розслідування справи «Роттердам+» опублікувало фрагмент перехопленої телефонної розмови, записаної навесні 2020 року, яка свідчить про вплив групи компаній ДТЕК олігарха Ріната Ахметова на кадрові призначення у владі. Про це йдеться у презентації НАБУ, яку відомство презентувало під час засідання парламентського комітету з питань антикорупційної політики 15 грудня.
Детективи наводять фрагмент перехопленої розмови одного з топменеджерів групи ДТЕК з іноземною особою у якій йшлося про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго. На фрагменті, який опублікувало НАБУ, топ-менеджер говорить, зокрема, що «є кандидат, жінка, з якою у нас добрі відносини... якщо за неї проголосують - це достатньо полегшить наше життя», «її остання посада була Директор Департаменту електроенергії», «вона - моя остання надія».
Також топ-менеджер, зокрема, говорить, що «нам потрібен хтось, хто може консолідувати все це, потоки та різних людей в секторі...».
Цікаво, що згодом т.в.о. призначили Ольгу Буславець.
Нагадаємо, Слідство у справі «Роттердам+» зафіксувало факти, які можуть свідчити про вплив групи компаній («ДТЕК» - ред.) – ініціатора запровадження формули – на кадрові призначення у владі, «наслідком чого стала кардинальна зміна позиції профільного міністерства у питанні відшкодування збитків», завданих через дію формули.
На позачерговому засіданні Кабміну 16 квітня було звільнено з посади в.о. міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Віталія Шубіна та призначено на цю посаду Ольгу Буславець.
Буславець – колишня директорка Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго, яку вважають близькою до ДТЕК Ріната Ахметова. За словами депутата Верховної Ради Андрія Геруса, департамент Буславець у 2016 році погоджував новий порядок розрахунку ціни електроенергії, відомий як «Роттердам +». Подання на її призначення двічі подавав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який також кілька років працював у ДТЕК.
20 листопада на позачерговому засіданні Кабінету міністрів було ухвалено рішення звільнити тимчасово виконуючу обовʼязки міністра енергетики Ольгу Буславець. При цьому, Буславець залишається на посаді першої заступниці міністра енергетики.
Раніше її звинувачували в ухваленні рішень на користь енергохолдингу ДТЕК, що належить олігарху Рінату Ахметову.
Сама Буславець відкинула звинувачення про симпатії до ДТЕК та заявила, що вона - «державна людина» з державницьким мисленням. Крім того, за час керівництва Буславець в Україні гостро постало питання «зелених тарифів» та боргу перед «зеленою» генерацією.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».
З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.