Українську льотчицю Надію Савченко на батьківщині називають нашою Жанною Дарк. У Росії ж вона досі за ґратами. У п’ятницю, 25 липня, Воронезький обласний суд відхилив апеляцію і залишив Надію під вартою до 30 серпня, відмовившись випустити її під заставу у півмільйона рублів.
Дізнатись більше про жінку-пілота журналісти ZAXID.NET вирішили у Бродівській вертолітній бригаді, де свого часу вона проходила військовий вишкіл. Там, у її рідній частині, про неординарну людину, яка не вписувалася у солдатські штампи, можуть розповідати годинами.
«Вона дуже великий патріот своєї держави, активно брала участь в останніх подіях. За все переживала, як і всі ми», – розповів пілот-оператор Мі-24 Арсен-Іван Данилишин.
За словами друзів, Савченко – надійна людина, дотримує слова та завжди допомагає у біді. У чоловічій компанії почувалась добре і працювала на рівні, а ще – її надихали польоти у небі.
«Мати серед друзів таку людину – за щастя. Це людина з твердим розумом, добрим серцем і настільки великою відданістю своїй роботі, що більше не знаю таких людей, таких, які настільки любили би те, що вони роблять, і отримували від того стільки задоволення. Небо – це її»,– поділилась старший офіцер відділення роботи з особовим складом Юлія Харпола.
Через свою амбітність та імпульсивність штурман Надія багато-кому не подобалась, і це іноді доводило до конфліктів. Проте багатьом військовим імпонувала її щирість та прямота, а ще більше – професіоналізм.
«Вона у мене була в екіпажі, коли ми працювали на полігоні. І я можу сказати, що тоді вона показала себе краще за усіх. Мабуть, їй потрібно було народитись мужчиною, тому що зайдеш до неї в кімнату – а вона ремонт сама робить. Вона може й шпаклювати, і вишивати, і навколо свого гуртожитка паркан поставити та пофарбувати. У частині навіть кажуть – хороший солдат Надя», – розповів командир вертольота Сергій Шингур.
Хороший солдат Надя вважала своїм прямим обов’язком захищати Батьківщину. Тому й подалась під час відпустки у добровольчий батальйон «Айдар». У військовій частині переживають за її життя, кажуть, вона невинна і стала заручницею ситуації, завдяки якій Росія проводить свою пропаганду.
«Росія хоче знайти крайнього, а вина в загибелі кореспондентів лежить на російській армії, на російському керівництві, пропаганді, яку вони розповсюджують на Донбасі,» – пояснив заступник командира Бродівської бригади Євген Малютін.
Ірина Юзик потоваришувала з льотчицею, коли брала в неї інтерв’ю. Востаннє спілкувалась – ще в червні. Її слова вразили журналістку. «Коли вона туди вирушала, то казала, ти не переживай, вмирати – не страшно. Жити на колінах – ось це погано. Така її філософія, що вона народилася боротися за Батьківщину, і вмирати за неї не страшно», – зазначила журналістка Ірина Юзик, яка подружилася з Надею, коли брала в неї інтерв’ю.
Як повідомляв ZAXID.NET, слідчий комітет Росії 9 липня пред'явив обвинувачення Надії Савченко в пособництві у вбивстві журналістів ВДТРК. Тоді ж Новоусманський райсуд Воронежа залишив українську льотчицю під вартою до 31 серпня. Попри те, що Надю вже понад місяць тримають у російській тюрмі, вона не зламалась. У пропагандивному інтерв’ю російському каналу Lifenews сказала: «Краще померти в Україні, ніж жити в Росії».