Вже вкотре студенти Університету банківської справи показують зразок доброчинності, організовуючи «Аукціон надій». У попередні роки було придбано інкубатор для недоношених малят, зібрано значну суму коштів на відновлення шедевру дерев’яної архітектури – церкви у карпатському селі Кути.
Впевнений, що багато мам, навіть не знаючи, кому дякувати, тішаться здоров’ям своїх маленьких діточок. Інкубатор, придбаний студентами став незмінним помічником лікарям.
Слід сказати, що аукціони стали визначальними подіями у Львові. Любителі шедеврів мистецтва з колекцій українських політиків та бізнесменів чи особистих речей, які можливо колись стануть раритетами змогли придбати їх, зробивши внесок у добру справу.
Результатом вивчення ситуації з довкіллям стала ініціатива щодо порятунку малих річок. Важливо, що аукціон проводитиметься в Черкасах. Колектив Університету банківської справи НБУ розпочав реалізацію благодійного проекту "Четвертий Аукціон надій". Його мета – привернути увагу до забруднення навколишнього середовища, зокрема річок і, як перший крок, зібрати кошти на очищення ріки Вільшанка – притоки Дніпра, яка протікає через 9 населених пунктів Черкащини. Очищення цієї річки сприятиме очищенню Дніпра та покращить воду, яку вживають черкащани.
Вільшанка є правою притокою Дніпра. Вона бере початок поблизу села Пединівка, протікає через Звенигородський, Городищенський та Черкаський райони, протікає через 9 населених пунктів. В історичних документах згадується з 1550 року.
Природа створила Вільшанку як нерестовище для риби із Дніпра. Нині наповнення рибою Вільшанки та її водоймищ — просто жалюгідне. Практично зник сазан, сом, в’юн, лящ, яз…
Колись у Вільшанці був природний рух води, особливо під час льодоходів, тому русло самоочищувалося. Сьогодні у Мошнах річка гине просто на очах: заростає водоростями, поступово перетворюється на болото.
Очищення річки розпочнеться у село Мліїв Городищенського району Черкаської області. Село розташоване на берегах річки Вільшанки за 10 км від районного центру – міста Городище та за 45 км від обласного центру — міста Черкаси. Тут жили і працювали відома родина українських меценатів Симиренків. Федір Симиренко – бізнесовий геній, що утримував першість серед цукровиробників Росії, адже 70% російського цукру виготовляли на заводах Симиренків.
Перший цільнозварний металевий пароплав виготовлений на заводі Симиренків з гордою назвою «Україна» був пущений саме Вільшанкою.
Василь Симиренко підніс українське меценацтво до небувалих висот – заводи стали праобразами соціальноорієнтованого капіталу. Чи не вперше в світі тут надавалось безкоштовне лікування працівників, навчання дітей у школі та технічному училищі, бібліотека, товари за пільговими цінами, харчування у заводській їдальні. Робітники-ветерани та інваліди отримували пенсії. Робіники зі сім’ями – безкоштовне житло.
Василь Симиренко віддавав десятину прибутків на підтримку української культури.
Платон Симиренко– займався садівництвом. Вивів відомий сорт яблук «ранета Симиренків».
Сьогодні у Млієві працює СТОВ «Симиренківське» (колишній колгосп імені Симиренка) – інститут садівництва.
Мліїв входить у туристичний маршрут «Золота підкова Черкас».
З Млієвом пов’язана визначна подія в культурному житті українського народу, як видання 1860 року «Кобзаря» Тараса Шевченка. Дружба пов’язувала поета з родиною Симиренків, яка виділила кошти на це видання. В 1840 — 1850-х роках Шевченко не раз гостював у Млієві. Тут бували і і інші громадські діячі та вчені — Микола Костомаров, Павло Чубинський, Михайло Драгоманов.
Рахунок Студентського профспілкового комітету Львівського інституту банківської справи НБУ:
МФО 385048
Філія Львівське міське відділення
Ощадбанку України №6319 м. Львів, вул. Валова, 9
рахунок №26001301903
ЄДРПОУ 20805384 З позначкою: «На очищення річки Вільшанка» Конт.тел. координатора проекту – 067 672 61 28