Питання низьких пенсій в нашій країні дуже болюче і актуальне. У той час, коли різко зростають тарифи на комунальні послуги та ціни на продукти харчування, пенсіонери опиняються за межею бідності. Чи є вихід з цієї ситуації? Чи є надія на те, що в Україні будуть гідні пенсії? Як працююче населення може подбати про майбутню пенсію? На ці та інші питанням нам відповіла заступник генерального директора компанії з управління активами «Оптіма-Капітал» Любов Гетманська (управління недержавними пенсійними фондами – один із пріоритетних напрямків діяльності компанії).
Чи варто українцям сподіватися на підвищення пенсій?
На сьогоднішній день середня пенсія близько 1700 грн. Звичайно, що на таку суму важко прожити, якщо не допомагають діти чи нема інших грошових надходжень або заощаджень.
Традиційно українці сподіваються на так звану солідарну систему – це система, за якою всі працюючі за рахунок відрахувань утримують всіх пенсіонерів. Цю систему запропонував Отто фон Бісмарк ще в далекому 1889 році. На той час 14 працюючих осіб утримувало одного пенсіонера. На сьогоднішній день в Україні склалася така демографічна ситуація, що на одного пенсіонера припадає лише 1,4 працюючих. Логічно, пенсія не може бути великою.
Влада намагається різними шляхами вирішити болюче пенсійне питання. До прикладу, запровадили зниження єдиного соціального внеску з працюючих від 38% до 22%. В уряді сподівалися, що це сприятиме тому, щоб працедавці переходили від зарплат в конвертах до «білих», як наслідок – збільшиться загальна сума відрахувань. Це не дало очікуваного результату. На сьогодні дефіцит пенсійного фонду складає вже більше 150 млрд гривень.
Всі ці спроби, при низькому ВВП України та скромних темпах його зростання, проблему не вирішать. Таким чином, солідарна система заходить в глухий кут.
Який є вихід з цієї ситуації?
Вихід – це пенсійна реформа, яка разом з першим рівнем пенсійного забезпечення (солідарна система) запускає 2 рівень – державний накопичувальний. Згідно з другим рівнем пенсійної системи, який планують запустити в 2017 році додатково до єдиного соціального внеску працедавець платитиме в новий Накопичувальний пенсійний фонд на особистий рахунок працівника 2% від його заробітку в 2017 році, 3% – у 2018 році, 4% – у 2019 році і 5% – з 2020 року. Будуть створені особисті накопичувальні рахунки для майбутніх пенсіонерів, яким на 1 липня 2017 року не виповнилося 35 років, що дозволить їм накопичити надбавку до пенсії. Для тих, хто старший 35 передбачається добровільна участь.
Третій рівень вже працює – це недержавні пенсійні фонди (НПФ). В Україні наразі працює 66 НПФ. «Оптіма-Капітал» – одна із найдосвідченіших у цьому напрямку, на ринку вже більше 10 років, лідер серед КУА по обсягу активів НПФ під управлінням. Під управлінням та адмініструванням маємо два недержавні пенсійних фонди з сумарними активами близько 170 млн грн. Це найбільший в Україні (не рахуючи НПФ НБУ) та один із найуспішніших по дохідності з початку заснування корпоративний НПФ ВАТ «Укрексімбанку» та відкритий НПФ «Соціальні гарантії». З фондів, які в нас під управлінням, вже виплачено учасникам 30 млн гривень пенсійних виплат.
Поясніть, як саме працюють недержавні пенсійні фонди.
Вкладник вносить кошти на рахунок НПФ, а компанія з управління активами робить все, щоб ці гроші «працювали». Кожного дня дохід від інвестицій розподіляється по індивідуальних рахунках учасників (фізичних осіб), тож сума накопичень зростає не лише від внесків, але й від зароблених відсотків. А коли людина досягає певного віку (за бажанням учасника можливо раніше 10 років від того віку, який затверджений законодавством), вона отримує виплати з періодичністю, яку сама встановила.
За НПФ здійснюється серйозний нагляд. Його контролюють такі державні установи, як Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. За законом України, чітко прописані обмеження інвестиційної діяльності з активами НПФ.
Чи може сама людина обрати недержавний пенсійний фонд і переказувати туди щомісяця певну суму коштів?
Так, вкладником може бути фізична особа. А ще краще, коли про своїх працівників дбає працедавець. Тоді вкладником виступає юридична особа. Це працює дуже просто – підприємство в свій соціальний пакет включає щомісячні відрахування у НПФ. У такому випадку вкладником є підприємство, а учасником фонду – працівник. І з того моменту, коли гроші приходять на рахунок, вони стають власністю учасника. При звільненні працівника кошти зберігаються за ним. Якщо ж працедавці не такі дбайливі, то учасником НПФ може стати фізична особа і самостійно вносити якусь частку своєї зарплати у фонд, з яким уклала пенсійний контракт.
Добре було б, щоб більшість підприємств включили в свій соціальний пакет – відрахування у НПФ. Щоб це стало гарним тоном. До речі, існують податкові пільги для вкладників юридичних осіб, що перераховують гроші на корить своїх працівників – вони звільняються від сплати єдиного соціального внеску та від податків на фізичну особу. Якщо ж фізична особа платить за себе, вона може звернутися за податковим кредитом. При бажанні можливо зробити внески на користь своїх рідних.
Чи готові люди психологічно самі подбати про свою майбутню пенсію?
Я вважаю, що роз’яснювальна, просвітницька робота в цій галузі майже не ведеться. Ні державою, ні громадськими організаціями. Потрібно в доступній формі постійно роз’яснювати людям як функціонує накопичувальна пенсійна система, як потрібно обирати надійний фонд.
За якими критеріями потрібно обирати недержавний пенсійний фонд?
Обираючи НПФ, варто керуватися такими критеріями: яка компанія є управителем, адміністратором, який банк зберігачем, їхня репутація на ринку, дохідність НПФ за час його існування.
Я б радила на початках не поспішати, спершу обрати фонд і внести невелику суму, подивитися як з вами та вашими коштами працюють. Інформація повинна бути відкрита, цікавтеся звітами про роботу компаній, що управляють активами НПФ. І через кілька місяців можна вже визначитись з якою компанією продовжите співпрацю або перевести кошти в інший недержавний пенсійний фонд.
Які перспективи розвитку НПФ в Україні? Чи можуть вони стати популярними? І скільки українців на даний момент співпрацюють з НПФ?
Наразі серед українців є 843 тисячі учасників НПФ. Зважаючи на те, що інформація про ці фонди не є дуже поширеною, це доволі непогана кількість. Щодо перспектив, можу сказати, що накопичувальна система активно запрацює тоді, коли буде прийнятий законопроект 4806, який повинен запустити накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Законопроект вже внесено Кабміном на розгляд до Верховної Ради. Звісно, обов’язкові відрахування на початку – це зовсім невеликі суми, але почне формуватися суспільна думка, що солідарна система не єдина, яка буде забезпечувати старість. І той, хто раніше не задумувався про те, яке в нього буде забезпечення в поважному віці, зверне увагу на це питання.