«Нам не потрібний Путін, ми самі себе так переможемо»

Про п’яту колону в українській владі

22:55, 2 вересня 2014

Патріотичний підйом в Україні такий, що сумніватися не доводиться: країна обов'язково переможе у війні з профашистським путінським режимом! Питання – у ціні. Вона могла б бути значно нижчою, якби нинішня українська влада по-справжньому боролася з п'ятою колоною.

П'ятою колоною в Іспанії часів громадянської війни 1936-1939 років називали агентуру генерала Франко. Зараз під цим терміном розуміються будь-які таємні агенти ворога: диверсанти, саботажники, шпигуни, провокатори, терористи й агенти впливу.

Якщо уважно переглянути українські ЗМІ, то легко переконатися: п'ята колона в Україні розкішно жила за режиму Януковича, живе і процвітає й зараз, коли до влади внаслідок кривавої Революції гідності прийшли нові люди. І днями це добре показав глава МВС України Арсен Аваков.

Головний міліцейський начальник країни, як відомо, є активним користувачем соцмережі Фейсбук. 26 серпня чиновник зробив обширний запис про те, як на рівні уряду приймалося рішення про виділення повноцінного озброєння підрозділам Національної гвардії і Спецбатальйонам МВС, сформованим з добровольців.

Для тих, хто не в курсі: Нацгвардія і добровольчі підрозділи в зоні АТО тривалий час із простими автоматами в руках протистояли бойовикам, дбайливо озброєним за командою Кремля сучасними ракетними комплексами, артилерією і бронетехнікою. Навіть переміщатися бійці нерідко були змушені на звичайних цивільних машинах, що робило їх дуже вразливими. Люди гинули десятками. Ситуація стала настільки нестерпною, що тижні два тому лідер «Правого сектора» Дмитра Ярош вибухнув гнівним відкритим листом, адресованим президентові Порошенку.

«Петре Олексійовичу! – Писав Ярош. – Кредит довіри вам виданий безпрецедентний. Ви обіцяли закінчити цю війну швидко, і ви все ще можете це зробити. Дайте зброю в руки патріотам, які мають досвід бойових дій. Їх багато, їх десятки тисяч. Вони готові стати авангардом збройних сил, покінчити з тероризмом і агресією на Сході, але їм потрібно визнання держави, стрілецька зброя, важке озброєння, техніка. Все це є у вашому розпорядженні, нехай із законодавчими обмеженнями, але є... Для захисту народу та демократії треба спиратися на народ і демократію, а не на юрбу корупціонерів, яка гадить під себе...»

Зважитися виступити з таким зверненням Ярошу, напевно, було непросто. Під час революції та після неї ПС в основному завжди, за винятком окремих інцидентів, тримався у межах правового поля, і будь-які спроби активістів вийти за нього швидко припинялися. З кращого боку прихильники ПС проявили себе і під час боїв проти путінських найманців. Однак зусиллями кремлівської пропаганди і п'ятої колони вітчизняної та світової громадськості нав'язується зовсім інший образ «Правого сектора». Деякі ЗМІ й політологи нерідко подають його як екстремістське і праворадикальне формування, яке нібито має фашистські коріння. У цих умовах прохання про серйозне озброєнні «правосеків» багато хто міг неправильно витлумачити.

Дмитро Ярош зважився на відкрите звернення до глави держави з настільки гострого питання. До цього, очевидно, підштовхувало те, що ситуація в зоні АТО з точки зору бойової оснащеності добровольців стала абсолютно неприйнятною. Терпіти її далі було б зрадою і щодо людей, які стали на захист своєї країни, і щодо самої країни.

І ось ми маємо розповідь глави МВС про те, як влада реагувала на такі сигнали «SOS». Якщо вірити пану Авакову, виконавська дисципліна у владних структурах залишається не просто низькою, а абсолютно огидною. Миритися з цим більше не можна.

«Я даю вам 72 години, щоб виконати всі формальності й процедури – видати зброю зі складів для МВС і Нацгвардії. Що вам не зрозуміло, яку ще команду потрібно дати? Прем'єр-міністр вам дає пряму команду – оформляйте!», – таке розпорядження, за словами Авакова, чиновникам з Мінекономіки та Міноборони віддав ще минулого тижня глава уряду Арсеній Яценюк.
В умовах зовнішньої агресії, коли в сутичках з терористами гинуть сотні українських громадян, подібні команди «з перших вуст» не обговорюються. Але тільки не в Україні. Клерки виконавської ланки держави, як зауважив глава МВС, кілька днів неспішно «шелестіли паперами». Відведеного терміну їм не вистачило для вирішення формальностей, щоб видати зі складів те, чого потребують бійці.

«Минуло 72 години. Не спрацювало. Бюрократична машина продовжувала скрипіти, показувати нормативні документи, що все робиться за законом, і продовжуватимемо оформляти... а зброя, зброя була там же, де і останні 20 років – на складах! На складах, а не в руках бійців "Азова", який зупиняв вчора російські танки під Новоазовськом», – з обуренням заявляв один з головних силовиків України.

Довелося йому знову йти до прем'єр-міністра. Між ними, за словами Авакова, відбулася ось така розмова:
- Триматися немає більше сил.
- Не зміг отримати?
- Ні.
- І навіть гранатомети?
- Ні. Нам не потрібен Путін, ми самі себе так переможемо. Бюрократія і старі процедури сильніші за прем'єра і міністра.
- Ні, не сильніші. *********** Кінець церемоніям. Війна. Скликаю уряд.
Зірочками пан Аваков, очевидно, позначив якесь міцне слівце, яке негоже вимовляти на людях. Як кажуть, справжній мужик!

Перерву, однак, його жалісну розповідь. Вся ця історія закінчилася тим, що добровольчі батальйони «Донбас», «Дніпро-1», «Азов», «Шахтарськ», «Київ-1», «Київ-2» та інші нарешті отримають необхідне озброєння, зокрема танки і протитанкові засоби. Відтепер їм буде чим зустрічати порушників кордонів на бронетехніці.

Мабуть, на радощах глава МВС зробив такий висновок: «Партія бюрократів у Кабміні була розгромлена вщент».

Звісно, варто порадіти, що відтепер добровільні захисники України протистоятимуть озброєному до зубів агресору хоча б не з голими руками. А от щодо поголовного розбиття «партії бюрократів» поспішати робити висновок навряд чи варто.

Знаєте, що бентежить? Занадто довго вирішувалося найелементарніше питання: про належне озброєнні бійців АТО. Вже багато тижнів у терористів є важка бронетехніка та інше сучасне озброєння. А у чиновників силових відомств України все ніяк не вистачало рішучості дати в руки патріотам засоби захисту. І люди гинули й гинули. Хто відповість за це? І чи відповість?

Треба віддати належне наполегливості Авакова: хоч і з великим запізненням, але йому вдалося вирішити одне з головних питань АТО. Однак, розповідаючи всю цю історію, глава МВС не назвав жодного чиновника, який в умовах війни посмів не виконати прямої команди прем'єр-міністра – команди, від виконання якої залежали життя громадян.

Поки бюрократи в теплих кабінетах шелестіли паперами, в зоні АТО склали голови ще кілька українських хлопців. Найбільше людське горе прийшло ще в кілька родин. Така ціна чиновницького зволікання. Хто ці зволікачі? Які посади вони займають? Чому саботують прямі розпорядження голови Кабміну й ігнорують прохання глави МВС?

Про опір п'ятої колони в Україні говорять давно і багато, але жодного наділеного владою зволікача, прихованого або явного зрадника ще не віддали під суд. Сумніваюся, що анонімна критика від глави МВС торкне душі тих, хто, сидячи в теплих кабінетах, звик суміщати справи з неспішним розпиванням чаю. Серед них ще чимало тих, хто працював і працює на регіоналів.

Чому голова МВС не назвав конкретних винуватців злочинного зволікання з видачею озброєння спецбатальйонам – про це краще запитати його самого. Моя версія така: ця пристрасна розповідь Авакова більше скидається на самопіар, ніж на реальну боротьбу з «п'ятою колоною».

Між тим внутрішній опір новому курсу країни дуже великий. Торкнуся тільки військової сторони питання. У соцмережах зараз нерідко з'являються оперативні повідомлення про те, що якийсь підрозділ сил АТО потрапив в оточення і терміново просить підмоги. Нерідко такі повідомлення багаторазово повторюються впродовж кількох годин, а іноді – навіть днів. Хтось свідомо чи з недомислу залишає українських бійців на розтерзання ворога.

ЗМІ рясніють фактами відвертого саботажу, шкідництва і зради з боку військових та цивільних чинів. І – практично жодних наслідків. Слова не рахуються. На слова п'ята колона не реагує.

Якщо так буде продовжуватися, то Аваков може виявитися пророком, кажучи: «Нам не потрібний Путін, ми самі себе так переможемо».