Постригтися чи пофарбувати волосся можна за ціну, яку кожен собі визначить сам. Та довіритися натомість доведеться студентам, які наразі тільки вчаться на перукарів.
Третьокурсниця Оксана працює тут лише кілька місяців. Каже, відразу відчула переваги над теоретичним навчанням.
Пліч-о-пліч з Оксаною вдосконалює свої навики ще одна Оксана. Вона вже набула достатньо досвіду, аби влаштуватися на роботу. Та все ще приходить до соціальної перукарні.
Ідея такого закладу у пана Олега виникла кілька років тому, коли працював викладачем. Вже тоді зрозумів: аби знайти роботу, студентам бракує практики.
Соціальна перукарня працює лише півроку, та вже має своїх постійних клієнтів. Заклад, хоч і не фешенебельний, та на якість роботи тутешніх перукарів не жаліються. Крім того, аби розрахуватися за послуги, досить кинути пожертву у скриньку на виході.
Гроші, які жертвують клієнти "Соціальної перукарні", йдуть на утримання приміщення.