Вже як півроку я маю можливість працювати в одній з кращих українських бізнес-шкіл, розташованих у Львові. Для себе я відкрила втілення ефективної моделі навчання на рівні магістерських програм, всупереч сталим стереотипам про приватну та ще й бізнес-освіту. Так повелось, що в Україні приватна освіта стала синонімом заробляння грошей і липових дипломів. Проте, на щастя, не завжди. Власне хочу поділитись ефективними практиками, втіленими у бізнес-школі, які, на мою, думку, можуть з успіхом поширитись на університетську освіту загалом.
Бізнес-школа пропонує так звані post-graduate studies – програми для тих, хто вже здобув базову вищу освіту, усвідомив напрямок свого кар’єрного розвитку і здобув перший професійний досвід. А тому ключовою перевагою є те, що до бізнес-шкіл йдуть насамперед не за дипломом, не через традиційний для України алгоритм вступу на магістратуру відразу після бакалаврату, а за реальною усвідомленою потребою знань і навичок. Зрештою, таким чином і відбувається навчання на програмах магістерського рівня в Європі та США, на чий рівень ми хочемо рівнятись тут в Україні, де середній вік на магістерських програмах є 26-28 років.
Не менш важливою перевагою є організація навчання , яке відбувається не у форматі передачі знання від викладача до студента, але ґрунтується на взаємодії викладача та авдиторії, в процесі чого твориться нове знання. Це стає можливим не лише завдяки інтерактивним методам навчання (робота в групах, проектне навчання, бізнес-симуляції, навчання за межами університетських стін…), але й завдяки міждисциплінарності та гнучкості програм. А тому хочу виділити кілька факторів, які творять ефективну та результативну систему навчання.
Отже, це, по-перше, відбір викладачів не обмежується науковцями, які підтвердили свій академічний статус науковим ступенем та званням. Натомість в авдиторії слово мають особистості, які успішно поєднують теоретичну та практичну роботу в певній сфері, які готові ділитись власним досвідом, а що найголовніше, які є мобільними й активними в світовій академічній та/або бізнес спільноті.
По-друге, набір студентів є доволі гнучким у порівнянні з класичними університетами. Майбутнім студентам не потрібно мати бакалаврат у сфері, яку вони хочуть вивчати на магістерській програмі. Важливим є професійний досвід, ідеї до практичного застосування набутих знань та мотивація. Саме тому основним критерієм відбору є співбесіда. В той же час контроль за якістю забезпечується відрахуванням недобросовісних студентів.
По-третє, вагома частина навчального процесу є зосереджена на самостійній роботі. Оскільки навчання у модульному форматі, усю «рутинну» частину (опрацювання теоретичних розділів, статей, книг) студенти виконують самостійно до і після зустрічей з викладачем в авдиторії. Відпрацювання нового матеріалу відбувається у виконанні завдання, нерідко у групах, а також на основі індивідуальної роботи викладача зі студентом. Основним результатом навчання є захист дипломного проекту – розробка чи навіть втілення реального проекту на практиці, де повинні відобразитись отримані знання з усіх курсів. Написати 100 сторінок реферативних компіляцій, які пізніше припадатимуть порохом в університетських архівах, не пройде.
Наостанок, критичним пунктом є вибіркові курси в останні кілька місяців навчання. Критичною є не лише свобода вибору студентів, але й нагода обрати курси з інших програм і таким чином розширити власну компетенцію як фахівця.
Суттєвим маркером успішності роботи зі студентами є широка мережа випускників. Після навчання колишні студенти не зітхають з полегшенням, але знов і знов повертаються до стін бізнес-школи ділитись своїми досягненнями зі своїми наступниками та командою школи. Така тісна мережа є чинником розбудови успішної Спільноти бізнесменів та активістів.
Активна співпраця з випускниками та їх лояльність до Школи стимулює їх обирати нові навчальні програми для себе. Не зупинятись на певному рівні навчання, розвиватись у різних сферах та розширювати власні горизонти – основні складові принципу life-long learning, навчання протягом усього життя, який є ключовий в освітній політиці ЄС в рамках Стратегії розвитку Європа-2020. Адже мотивація до навчання та бажання вчитись навіть в дорослому віці є визначальним фактором розвитку сучасної економіки, базованої на людському капіталі і знаннях.
Вищезгадані фактори є лише частинкою добре налагодженої системи організації навчальних програм. Але основною передумовою, яка дозволяє цій системі працювати , є двостороння довіра між навчальною інституцією, викладачами та студентами. І саме завдяки цій довірі є можливе вільне академічне середовище професіоналів, яке дає реальні результати українському суспільству. А саме такої вищої освіти ми і прагнемо.