В річницю визволення в’язнів нацистських концтаборів до Освенціма, що в Польщі, привезли квіти представники партії Християнсько-Демократичний Союз. За час Другої світової війни тут катували понад мільйон триста тисяч осіб. Мільйон з них – євреї.
Сьогодні щодня до музею навідуються близько 10 тисяч туристів. Серед них і колишні в’язні. 83-річна Льоля Вейсольц потрапила до Освенціма, коли їй було 15. Тоді її тітку відразу відправили до крематорію. Вона ж залишилася сама. Пригадує, будили їх о шостій, годували шматком хліба та юшкою, звареною з якоїсь зелені. А потім відправляли до роботи. Через погані санітарні умови бараків, в яких жили в’язні, люди мали воші та різноманітні болячки. Поранених, військовополонених та польських євреїв тут знищували у газових камерах циклоном-Б. Відтак щодня в таборі могли закатовувати до 20 тисяч в’язнів. Ці жахіття нагадали народному депутату від партії Християнсько-Демократичний Союз Оксані Білозір про її батька, який відсидів у таборах Казахстану під час сталінського режиму. "Апостол Павло колись казав: "Не давай злу побороти тебе, але перемагай зло добром." От оце добро людське ми повинні нести. Але, щоб його зрозуміти, його вагу і ціну, то треба прийти і поклонитися цій землі", - наголосила Оксана Білозір.
Тут жінкам обстригали волосся і ткали з нього полотно. А на дітях – особливо близнюках чи карликах – проводили медексперименти. В цих стінах мучилося понад двісті тисяч дітлахів. Живими з них залишилося лише шість сотень. За словами народного депутата від партії Християнсько-Демократичний Союз Володимира Стретовича, це криваве минуле століття повинне бути нам, сучасникам, уроком: "Приходять сюди, дивляться, усвідомлюють, плачуть – це є таким добрим застереженням, щоб ніколи не повторилось те, що пережили люди під час Другої Світової".
"В концтаборі Освенцім було вісімсот спроб втечі: до двох сотень успішні. Однак за втечу карали або ж родичів в’язня, або ж друзів по бараку, - розповідає екскурсовод Музею Данута Тишкевіч, - За трьох поляків, які втікали, тут повісили 12 в сорок третьому році. А коли бачиш дванадцять друзів, то вже перестаєш думати про втечу тому, що карали друзів".
Натомість центральне керівництво в Берліні у сорок другому році минулого століття видало наказ про будівництво в Освенцімі псарні для 250 службових собак. Під час будівництва навіть врахували думку таборового ветеринарного лікаря і доклали максимальних зусиль задля створення добрих санітарних умов. Облаштували собакам і великі газони, звели ветеринарну лікарню та спеціальну кухню...
Україна сьогодні до створення музеїв концентраційних таборів сталінського режиму ще не готова. Володимир Марущенко, народний депутат партії Християнсько-Демократичний Союз, пояснює чому: "Напевне, ще не прийшли ті люди, які б думали саме так – цілісними категоріями. А не, можливо, якимись відсотками... вимірюючи перспективу країни тільки власною кар’єрою, власними планами".