Чуєте музику Ваґнера?
До останньої п’ятниці я гадав, що наш найлютіший ворог – чупакабра. Якби не оприлюднена на сайті «Української правди» риторико-стилістично бездоганна стаття «Тевтонський марш» історика, політика й політолога (технолога?) Костя Бондаренка, я б і далі перебував у невігластві. Тепер я знаю: наш ворог номер один – Німеччина.
Це через неї у нас така корупція.
Це через неї гинуть шахтарі.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЦе вона обгородила парканом наш парламент.
Це вона блокує рух, коли їде кортеж президента.
Це вона відмовляється модернізувати нам виробництво.
Це вона виснажує ресурси й виводить капітали.
Це вона осоловіло сидить за кермом.
Це вона катує в українській міліції.
Це вона забруднює нам довкілля – чуєте, як жалібно тьохкає соловей?
Це вона чавить дрібний і середній бізнес.
Це вона урізає пільги афганцям-чорнобильцям – чиновникові треба на майбах, бентлі і гвинтокрили.
Це вона нараховує українським учителям, бібліотекарям, музейникам, науковцям, лікарям зарплати, у дванадцять-п’ятнадцять разів нижчі, ніж у Німеччині.
Це вона усунула норму про поступовий перехід на стовідсоткове дублювання (озвучування) іноземних фільмів державною мовою.
Це вона скасовує квоти на музику, вироблену в Україні.
Це вона закриває україномовні школи.
Це вона призначила міністром освіти і науки пана Табачника.
Це через неї у дев’яностих роках нам відмикали світло – хіба ви не пам’ятаєте, як у небі гули бомбувальники?
Бачите, як з усіх шпарин випинаються на світ Божий нібелунги?
Це вона командує Hände hoch! і диригент, маестро Чечетов, уже знову підносить руки, а національний оркестр «Верховна Зрада» ладний ударити по кнопках дивозвучного синтезатора.
Ще мить – залунає музика Ваґнера.
Чуєте, як вона заполонює все навколо (найперше ефемки)?
Ні?
Прислухайтеся!