Маємо нагоду відкрити ще одне вікно щоденного сполучення залізницею на західному кордоні України з Республікою Польща. Львівщина може отримати ще один маршрут швидкого сполучення з сусіднім Підкарпатським воєводством, а органи митних і прикордонних служб обох держав – покращити настрій тим, хто прагне зменшити незручності з проходженням спільного кордону.
Про все це – у нашому спільному блозі.
Як вдалося з «Київ - Перемишль»?
Ідея, вперше проголошена на форуміу Криниці в 2016 році, робочі обриси набула після 23 листопада 2016 року. Саме тоді, спільне засідання Комітету Верховної ради України з транспорту, комісії інфраструктури Сейму Республіки Польща, за участі міністрів інфрастуктури урядів країн сусідів дала остаточний старт цьому процесу. Політична позиція окреслила домовленості і в рішенні міжпарламенських органів «Україна -Польща» .
У подальшому, рекордні темпи роботи апарату міністерств, а понад усе залізниць України і Польщі дозволили швидко вийти на розуміння графіку і тарифів на перевезення.
Політична воля двох країн вирішила головну проблему, без якої «Київ -Львів - Перемишль» був би позбавлений змісту як проект, що має єднати великі європейські країни. Мова про спільний митний і прикордонний огляд під час руху поїзду при перетині державного кордону України з ЄС. Але нам це вдалося, 14 грудня 2016 року відбулися перші пробні пуски, а 23.12.2016 року перший потяг Інтерсіті «Української залізничної швидкісної компанії» вже прибув на вокзал у Перемишлі.
23.12.2016р. Інтерсіті «Київ - Львів - Перемишль»
З того часу, цими послугами скористалися тисячі громадян України і об‘єднаної Європи, вартість квитка зі Львова до Перемишля становить 360,75 грн, відтак подібні сполучення слід розвивати.
Статистика нам дає такі цифри: 2017 рік потягом кордон перетнуло 238 551 осіб (в'їзд - 94 454, виїзд - 142 965), 2018 рік - 500 384 осіб (в'їзд - 206 921, виїзд - 293 463).
Нова карпатська ідея, або «Хирів - Загуж»
Мальовнича Старосамбірщина в історичному відношенні розвивалася разом із Саноцьким повітом, а місто Хирів, що мало Магдебурзьке право, з міркувань економічних і суспільних зносин у минулому столітті з‘єднано залізничною інфраструктурою з польським Загужем. Ті з Вас, хто бодай раз скористалися послугами перетину кордону через пункт пропуску «Смільниця - Кросцєнко» знають про що йдеться - вздовж автошляху йде нитка залізниці. Був період, і за відновленої української державності, коли цією залізницею курсував потяг, який з‘єднував дві держави. Але стан рухомого складу був незадовільний, скарги на недотримання умов і процедур проходження митного і прикордонного контролю припинили це сполучення у 2010 році.
Схема залізничного маршруту Загуж - Хирів. Натисніть на мапу, щоб збільшити її
Проте, з того часу багато що змінилося: Асоціація з ЄС, отримання безвізу, ріст туристів і трудова міграція, бізнесова і транскордонна співпраця спричинили величезне навантаження на усі пункти пропуску на західному кордоні України з ЄС.
Тому ми вимушені разом з нашими польськими колегами шукати варіанти, як збільшити можливість точок, що будуть нас з‘єднувати.
За статистичними даними у 2016 році пункти пропуску у Львівській області перетнуло 19 млн 424 тис. осіб, у 2017 році – 20 млн 618 тис. осіб, у 2018 році – 19 млн 928 тис.
І так з’явилася ідея реанімації сполучення «Хирів - Загуж».
З українського боку – надіслані листи за підписом міністра інфраструктури України Володимиром Омеляном до міністра інфраструктури Польщі Анджея Адамчика з проханням про підтримку цієї ініціативи.
Такий же лист скеровано від голови комітету Верховної Ради України з питань транспорту Ярослава Дубневича на адресу голови комісії з інфраструктури Сейму Республіки Польща пану Богдану Жоньці.
Міжпарламентська група дружби «Україна -Польща» також підтримує цю ідею і вже на найближчому засіданні у Варшаві, яке відбуватиметься 25-26 березня, обговорить її з польськими колегами.
Львівська влада надіслала прохання про відновлення залізничного сполучення «Хирів -Загуж» на адресу польських колег – воєводі Підкарпатського воєводства, співголові Комісії з транскордонного співробітництва Українсько-Польської Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва пані Єві Ленярт та Маршалкові Підкарпатського воєводства пану Владиславу Ортилю.
Пропозиція щодо підтримки цього питання також оголошена 22 березня 2019 року на засіданні Української-польської Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва (МКРМС), котра приймає рішення з ключових питань міжрегіонального співробітництва, визначає загальні напрямки і головні принципи його розвитку, надає компетентним органам України і Польщі відповідні пропозиції, розробляє спільні програми діяльності, спрямовані на розвиток міжрегіональної співпраці та в цілому координує міжрегіональне співробітництво на рівні областей України та воєводств Республіки Польщі. Є засвідчена публічна позиція співголови МКРМС пана Негоди Вячеслава клопотати далі офіційно з просуванням даного питання.
Як може бути реалізована ідея?
Відповідальними особами, що приймають рішення про «життя» таких проектів у Польщі (бо мова йде про реалізацію проекту в першу чергу їх рухомим складом) є Маршалек Підкарпатського воєводства пан Владислав Ортиль, який відповідає власне за організацію перевезень власним рухомим складом самоврядного органу Підкарпатського воєводства, тоді як національний рівень (Міністерство інфраструктури Республіки Польща та його спілка «PKP») - за надання залізничного полотна під власне залізничні перевезення і за безпеку руху під час здійснення перевезень.
Тож в разі ухваленого позитивного рішення відповідальні особи із залізниць двох країн мають домовитися про тарифи. Паралельно, органи митної і прикордонної служб - про свої процедури й умови їх здійснення. У випадку з «Київ – Львів - Перемишль» на це пішло вже і не так багато часу. Враховуючи, що поруч очікуємо на відкриття пункту пропуску «Нижанковичі - Мальховіце», діалог там сьогодні інтенсивний.
З українського боку політична воля реалізовувати цей новий проект є. Сподіваємося, на підтримку наших польських колег у цьому надзвичайно важливому питанні.
Кордони – мають нас з‘єднувати!