За підсумками брюссельського саміту НАТО лідери 30 країн-членів схвалили комюніке, в якому підтверджується ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті рішення про те, що Україна стане членом Альянсу через План дій щодо членства (ПДЧ).
«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу», – цитує документ Європейська правда.
Зазначимо, що у рішеннях жодного попереднього саміту НАТО після 2008 року не звучало таких формулювань щодо України. Щодо Грузії таке формулювання звучить з 2018 року.
Для членства Україні потрібно виконувати річні національні програми в рамках Комісії Україна — НАТО. Вони «залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО». Ідеться про реформи щодо протидії корупції, сектора безпеки й оборони.
«Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, що стосуються її прагнення до членства в НАТО. Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО», – йдеться в комюніке саміту.
Спільне рішення союзників також закликає Україну проводити подальші «широкомасштабні, стійкі та неповоротні реформи», як у секторі безпеки та оборони, так і в інших сферах. У рішенні, зокрема, коротко згадана потреба «поваги до меншин». Цю вимогу, як відомо, послідовно висуває Угорщина, втім, у даному рішенні немає деталізації, на якій Будапешт наполягав раніше.
«Україна повинна повною мірою використовувати всі інструменти, доступні в рамках КУН, для досягнення своєї мети – впровадження принципів і стандартів НАТО», – йдеться в документі.
Також Альянс наголошує, що Партнерство розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP), яке Україна отримала у 2020 році, «додає імпульс до нашої і без того амбіційної співпраці та просуває подальшу (військову) взаємосумісність».
НАТО підтверджує важливість внеску України в діяльність Альянсу через Партнерство розширених можливостей і запевняє у своїй підтримці територіальної цілісності та суверенітету України. НАТО продовжить підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам з боку Росії та вимагатиме вивести російські війська з окупованого Криму і частини Донбасу.
Також НАТО закликає РФ відвести свої війська від українських кордонів, припинити обмежувати судноплавство в Чорному морі та перешкоджати доступу до українських портів в Азовському морі.
«Ми закликаємо до повного виконання Мінських угод усіма сторонами і підтримуємо зусилля «нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи. Росія як країна, яка підписала Мінські угоди, несе значну відповідальність в цьому питанні. Ми закликаємо Росію припинити розпалювати конфлікт, надаючи фінансову та військову допомогу збройним формуванням, які вона підтримує на сході України», – зазначено в документі.
На прес-конференції за підсумками саміту лідерів НАТО генеральний секретар Альянсу Йенс Столтенберг наголосив, що «двері НАТО відкриті» для України, й повторив рішення саміту щодо виконання Річних національних програм.
На уточнювальне питання, чи залежить рішення про вступ України до НАТО від Росії, Столтенберг заявив: «Це Україні й членам НАТО вирішувати, коли Київ приєднається до Альянсу. Росія не має жодного стосунку до цього рішення».
Доповнено. Україна позитивно сприйняла рішення саміту НАТО про те, що наша держава стане членом Альянсу, а План дій щодо членства (ПДЧ) є невід’ємною частиною цього процесу. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє прес-служба глави держави.
«Ми вдячні членам НАТО за таке цілком логічне рішення, яке повністю підтвердило рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року», – зазначив Зеленський.
При цьому голова держави розкритикував відсутність у рішенні цьогорічного саміту конкретних часових меж наступних кроків у зближенні України з НАТО.
Зеленський звернув увагу на те, що у комюніке Брюссельського саміту країни – члени НАТО привітали євроатлантичні реформи, які вже здійснила Україна, та підтвердили готовність і надалі надавати практичну підтримку нашій державі у впровадженні реформ у секторі безпеки й оборони.
«Ми продовжимо курс на реформи у сфері безпеки й оборони з тим, щоб іще більше відповідати стандартам взаємосумісності з державами – членами НАТО», – зазначив президент.
Що таке ПДЧ?
План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) – це програма з п'яти пунктів, де розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питання.
Українська влада неодноразово просила у НАТО надати їй ПДЧ. У 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті план мали отримати Україна та Грузія, але в підсумковій заяві зустрічі йшлося лише про наміри НАТО надати ПДЧ.
Попри це, зближення між Україною та Альянсом продовжується. У 2018 році НАТО офіційно визнав наміри України набути повноправного членства в Альянсі. У 2020 році Україна отримала статус партнера в межах Програми розширених можливостей НАТО.
Додамо, що у цьогорічному саміті Україна не брала участі, хоча Київ на це сильно розраховував.
На початку травня президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів затвердити річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО для виконання пріоритетних завдань на 2021 рік. Програма потрібна, щоб виконати пріоритетні завдання щодо інтеграції України в НАТО.