Фахівці розшифрували напис коптською мовою з глиняного черепка остракона, який в Древньому Єгипті використовували для нотаток, листів та документів. Цей артефакт, ймовірно, привіз в Україну Дмитро Яворницький, його зберігають у колекції Дніпровського історичного музею. Закордонні фахівці із коптської папірології розшифрували напис і зʼясували, що це податкова квитанція VIII ст. та «Лист Ісуса Христа царю Абґару», що став 26 відомим збереженим зразком у світі. Детальніше про цінні наукові відкриття розповіли на сторінці музею.
Два глиняні черепки остракони щонайменше століття зберігають в археологічному фонді Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького. Їх використовували в Давній Греції та Єгипті для запису різноманітної інформації. Як ці остракони потрапили в український музей, встановити неможливо. Ймовірно, їх міг привезти з подорожі до Єгипту 1910 року тодішній директор музею Дмитро Яворницький.
Донедавна інформація на остраконах залишалася непрочитаною. Під час аналізу науковці встановили, що тексти написані коптською мовою, хоча раніше їх помилково вважали давньогрецькими. Копти – це нащадки давніх єгиптян, які сповідують християнство, в той час, як більшість населення країни – араби-мусульмани.
Українські дослідники звʼязалися зі всесвітньо відомим фахівцем з коптської папірології Лайошем Беркешем з Університету Гумбольдта в Берліні. Він переклав тексти дніпровських артефактів. З’ясувалося, що обидва остракони датуються VII–VIII ст. і походять із території навколо міста Теби (Фіви) у Верхньому Єгипті.
Перший з них містить так званий «Лист Ісуса Христа царю Абґару». Цар стародавнього міста Едеса на південному сході Туреччини (попередник сучасного міста Шанлиурфа) Абгар просив Ісуса приїхати, щоб вилікувати його хворобу.
«Це відомий апокриф, популярний серед ранніх християн в Африці та на Близькому Сході. Подібні тексти часто використовували як амулети, адже вони містили охоронні формули для свого носія. До сьогодні у світі було відомо лише 25 копій цього апокрифа, і музейний екземпляр став 26-м відомим зразком», – наголошують у Дніпровському музеї.
Другий остракон є податковою квитанцією зі села Джеме, виданою на ім’я Севроса, сина Гамула, у 14-й індикт (22 квітня) 717 року. Вона засвідчує сплату одного соліда. Доктор Лайош Беркеш припускає, що автором документа міг бути писар Псат, син Пісраеля, відомий за іншими остраконами з цього ж поселення.
Переклад і результати дослідження Лайоша Беркеша та наукового співробітника Дніпровського музею Антона Кістола опублікували в науковому журналі The Journal of Juristic Papyrology.