Сьогодні трудова міграція стала однією з візитних карток України. Згідно МОМ близько 7 млн. наших співвітчизників живуть і працюють в 55 країнах світу. Проте, хотілося б зупинитися саме на Португалії, яка на даний момент є однією з найбільш популярних країн ЄС для міграції.
До речі, в цій невеликій країні Південної Європи, яка переживає не найкращі часи під впливом фінансово-економічної кризи ЄС, перебуває 75-150 тис. українських мігрантів. Проте, на прикладі Португалії чітко простежується тенденція трансформації сезонної трудової міграції українців у безповоротну.
Наприклад, якщо в 90-і рр. українці приїжджали в Португалію заробити на зборі апельсинів, персиків, олійних культур, то з початку 2000-х рр. реалією став переїзд на постійне місце проживання працездатних професійних працівників, осіб з вищою освітою у віці 18-40 років. Більш того, дипломатичні представництва Португалії в Україні щорічно видають близько чверті усіх отримуваних нашими громадянами шенгенських віз, що говорить про значний потік українських мігрантів в цю країну ЄС.
Виникає логічне питання про причину, яка вплинула на збільшення припливу українських мігрантів в Португалію. І це враховуючи те, що ВВП країни впав на 2,5 %, а рівень безробіття складає 11 %. Насправді, причина полягає не в особливій економічній привабливості Португалії. Річ у тому, що в Португалії існує схожа з Україною проблема еміграції населення. Значна частина працездатного населення країни прагне шукати кращого життя в інших країнах ЄС і навіть в колишніх колоніях, які зараз переживають економічний розквіт, як наприклад Бразилія. Не випадково, що щорічно Португалію залишає 20-80 тис. чол., а за кордоном живе і працює близько 5 млн. португальців. Тому, непопулярні серед португальців галузі сільського господарства, будівництва, домогосподарства, дрібної і роздрібної торгівлі стають робочими місцями для українських мігрантів, готових працювати за низьку зарплатню.
Плюс до всього, працездатні українці, більш прийнятні для португальських працедавців, ніж некваліфіковані представники колишніх африканських колоній. На думку представників Ради сприяння зовнішньоекономічної діяльності Португалії, українські мігранти сприймаються як кваліфікована робоча сила. Крім того, український мігрант, у більшості випадків, самостійно займається працевлаштуванням, пошуком житла і підтвердженням своєї кваліфікації. На приклад, в програмі перепідготовки лікарів-іммігрантів одного з численних фондів, з 120 чоловік підтвердити свою кваліфікацію і пройти перепідготовку вдалося тільки 109 українським мігрантам. На відміну від мігрантів з інших країн, українці зацікавлені в роботі у сфері сільського господарства, де особливо спостерігається нестача робочих рук.
Окрім цих чинників, українців притягає і порівняльна простота адаптації в Португалії. Незважаючи на певні складнощі у вивченні португальської мови, підтримку в пошуку житла, а іноді і в працевлаштуванні, українці можуть отримати з боку української громади. Зокрема в українських організаціях, надаються курси по вивченню португальської мови, медичні послуги. Деякі організації надають допомогу бідним сім'ям мігрантів. На приклад, близько 126 сімей незаможних українських мігрантів отримують продукти харчування. Також, українські мігранти можуть розраховувати на посередництво з боку т. з. «досвідчених» співвітчизників, що володіють португальською мовою і вже мають громадянство Португалії. В обмін за певну плату, вони домовляються з працедавцем про працевлаштування українського мігранта. З боку місцевого населення в основному відсутній утиск національних і культурних прав українців. На приклад, в Португалії діє 20 українських шкіл, а також православні храми.
Помітно, що «безперспективна» в очах португальців країна, досить принадна для українських мігрантів, які все частіше стали робити вибір на користь безповоротної міграції. Хоча Україні від цієї тенденції не легше. Основна частина мігрантів, не лише працездатного, але й дітородного віку, народжують дітей в Португалії, які стають громадянами цієї країни за «правом грунту», що негативно впливає на приріст населення України. Зокрема, в 2010 р. з 5,1 тис. народжених в Португалії дітей, 442 чол. – діти українських мігрантів. Більш того, основна частина мігрантів, вихідці із західних областей України, де вже сьогодні спостерігається демографічна криза. За даними соцопитувань, близько 70 % населення Буковини готові виїхати на заробітки за кордон, враховуючи те, що Чернівецька область є лідером по експорту робочої сили в ЄС (40 % населення), включаючи Португалію. Демографічні наслідки від безповоротної міграції в Португалію доповнює і «втеча умів». Достатня кількість мігрантів має вищу, в основному медичну і педагогічну освіту. Отже, міграція українців в Португалію є типовим прикладом готовності наших громадян поїхати в не саму благополучну країну, заради відносно високого заробітку.