Колишнє передмістя Львова Замарстинів нині розташоване в сучасному Шевченківському районі міста та веде своє історію ще з часів короля Данила.
«Фотографії старого Львова» зібрали найцікавіші факти про дільницю, названу на честь місцевого міщанина. Саме тут розташувалася Перша львівська фабрика дріжджів, солоду та спирту і свого часу проживало до 35% населення міста.
1. У першій літописній згадці про Львів йдеться про Белзькі поля. Так називалися землі, які тяглися вздовж правобережжя Полтви – між сучасними вулицями Замарстинівською та Клепарівською.
2. У 1389 році львівський міщанин Ян Зомерштейн закладає тут маєток. Згідно з тогочасною традицією, він був названий Зомерштейнгоф – «двір Зомерштейна». Місцева вимова перетворила його у Замарстинів.
3. Замарстинів вважався власністю Львова, і його мешканці повинні були відробляти день шарварку на ремонті укріплень міста, та ще день – на користь людини, яка на той час володіла маєтком.
4. До початку ХІХ ст. територія між Полтвою та її притокою Коритом ще не була забудована. На плані Львова 1766 року Жана Ігнатія дю Дефі зображено лише поля й пасовища, а на пізніших планах міста й околиць бачимо уже садибні будинки, оточені садами та городами.
5. На Замарстинові була найчисельніша приміська громада, в якій наприкінці 1920-х років проживало 15 тисяч осіб. За переписом 1921 року тут було вже 712 будинків, де жили 8659 мешканців. З них 4377 вважали себе римо-католиками, 1318 – греко-католиками, 2914 належали до мойсеєвого віровизнання. Щодо своєї національності, то 6372 – назвали польську, 619 – русинську, 1630 – гебрейську, а 21 – німецьку.
6. При вул. Львівській, 108 (сучасна Замарстинівська, 170) у 1903 році за проектом Альберта Захарієвича та Юзефа Сосновського збудували Першу львівську фабрику пресованих дріжджів, солоду і спирту. У 1920-х фірма Бачевських переобладнала її на фабрику горілок та лікерів, яку після війни перепрофілювали в інструментальний завод.
7. У 1904 році на Замарстинові почали зводити монастир отців Капуцинів. У 1925-1930 роках при монастирі за проектом архітектора Яна Сас-Зубрицького збудовано костел Св. Франциска Асизького. Навесні 1946 року радянська влада ліквідувала монастир, а у будівлі храму розташувала фільмосховище обласного управління кінофіксації. У жовтні 1990 році тут відкрили греко-католицьку церкву Священомученика Йосафата.
8. З другого боку сучасної вул. Івана Мазепи наприкінці ХІХ ст. був став для купання Димета. У 1928-1934 роках на цьому місці спорудили комплекс відпочинку і спорту з відкритими басейнами, за радянських часів – спортивний комплекс «Спартак».
9. Згідно з розпорядженням Ради Міністрів Речі Посполитої від 10 квітня 1930 року приміську громаду Замарстинова приєднали до Львова. До 1940 року на цій дільниці мешкало аж 35% населення міста. Основну його масу становили робітники.
10. За часів гітлерівської окупації квартали Замарстинова, відокремлені від міста колючим дротом, були перетворені на єврейське гетто. Тут утримувалося більше 130 тисяч людей, частину яких знищили тут, а частину вивезли в концтабір Белжец.
11. У самому кінці Замарстинова, трішки північніше вулиці Топольної, поруч з школою №81 розташовані одразу три окремі кладовища. Найдавніше з них виникло як стихійні поховання ще в кінці XIX ст., однак офіційною датою його створення вважається 1917 рік. Ховали тут здебільшого поляків, закрили його у 1950-х роках.
Неподалік польського кладовища розташовані поховання німецьких військовополонених. Третій цвинтар – таємне кладовище НКВС, на котрому ховали померлих та закатованих з пересильної тюрми на Замарстинові, яка діяла в 1944-1955 роках. Оскільки усі поховання здійснювались таємно, то жодних пам’ятників та хрестів ніхто не зводив. Загалом тут поховали близько півтори тисячі осіб.
12. Ще в 1970-х роках вулиця Замарстинівська перетинала відкрите русло річки Полтви.
13. У ході реалізації генерального плану Львова у радянський час на місці колишніх цеголень та глиняних кар’єрів при вул. Промисловій (тепер – Миколайчука) збудували найбільший у місті медичний заклад – Лікарню швидкої допромоги. Поруч на вул. Пилипа Орлика збудували міську дитячу лікарню, чим фактично сформували ціле лікувальне містечко.
14. На Замарстинові діє єдиний в світі музей Квітки Цісик, створений та відкритий 2 квітня 2011 року у львівській школі №54, розташованій на однойменній вулиці.