За результатами парламентських виборів у Латвії найбільша проросійська партія «Згода» («Saskaņa», «Согласие») не подолала 5-відсотковий бар’єр і вперше з часу заснування не потрапить до Сейму. У парламент натомість пройшли інші сім політичних сил.
Найпопулярніша серед російськомовних латвійців партія на двох попередніх виборах отримувала найбільшу кількість голосів, але не входила до уряду, бо його вдалося сформувати коаліції меншості. Після початку війни в Україні керівництво цієї партії засудило дії Росії. На думку експертів, саме ця позиція могла зіграти проти популярності партії, за яку голосували виборці, що симпатизують Росії. Етнічні росіяни складають приблизно чверть населення Латвії, пише DW.
Найбільше голосів на парламентських виборах у Латвії, які пройшли в суботу, 1 жовтня, набрала правоцентристська партія «Нова єдність» премʼєр-міністра Кріш'яніса Каріньша. Це дає йому можливість очолити новий коаліційний уряд.
Каріньш є першим латвійським прем’єр-міністром, який обіймав цю посаду протягом повного чотирирічного терміну. Політик висловлював жорстку політику щодо москви.
Після підрахунку 100% бюлетенів остаточні підсумки виборів до 14-го Сейму Латвії такі:
- «Нова Єдність» – 18,97% (26 мандатів);
- «Союз зелених і селян» – 12,44% (16 мандатів);
- «Об’єднаний список» — 11,01% (15 мандатів);
- «Національне об’єднання» – 9,29% (13 мандатів);
- «За стабільність» – 6,80% (11 мандатів);
- «Латвія на першому місці» – 6,24% (9 мандатів);
- «Прогресивні» – 6,16% (10 мандатів).
Проросійська «Згода» набрала 4,81%. Це навіть менше за партію «Розвиток/За!», яка дотримується проєвропейської ідеології, але у парламент не потрапляє,бо не долає 5-відсотковий бар’єр, набравши 4,97%.
Водночас партію «За стабільність!» очолює колишній активіст «Згоди» Алєксєй Росліков. Це популістська партія, яка виступає проти вакцинації і за дозвіл голосування негромадянам (такий статус мають багато іноземців, більшість з яких росіяни, котрі тривалий час живуть у цій країні, але не мають латвійського громадянства).
Явка виборців склала 59% і була на 4,5% вищою, ніж на попередніх парламентських виборах. Як зауважує агенція Associated Press, війна Росії проти України змусила багатьох жителів країни, які досі симпатизували президенту Росії Владіміру Путіну, змінити свої погляди. Ті, хто виступає проти війни в Україні, переважно підтримували основні партії, які засудили повномасштабне вторгнення.