Іван Вакарчук підбив підсумки своєї роботи (грудень 2007- березень 2010) на посаді міністра освіти і науки. Найбільш значущою за масштабами та складністю трасформації в українській освіті було запровадження всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання. За результатами незалежних соціологічних опитувань, понад 83% відсотків учасників тестування та їх рідних довіряють результатам ЗНО.
Про це ZAXID.NET повідомила прес-секретар Міністра Вакарчука І.О. Олена Халімон.
Як йдеться в повідомленні МОН, соціологічні дослідження свідчать, що запроваджені у 2008-2009 рр. зміни в освіті підтримують більшість громадян. Так, 78% опитаних здебільшого задоволені рівнем знань, які отримує дитина у школі. Міністерством розроблено і втілюються конкретні програми поліпшення якості освіти від дошкілля до вищої школи. у всіх галузях – природничій, фізико-математичній, викладання української та іноземних мов, художньо-естетичного циклу та ін. Ці програми напрацьовувалися відкрито за участі фахівців, науковців, педагогів та громадськості з усієї України.
Діти з особливими потребами — у полі особливої уваги міністра Івана Вакарчука. У загальноосвітні школи вже інтегровано 103 тисячі дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі 45 тис. дітей-інвалідів. Інклюзивна освіта запроваджена вже у 22 школах. Кількість дітей з особливими потребами, які навчаються у ВНЗ III-IV р.а. з 2007 року збільшилась з 8 315 до 12 446 дітей у 2009 році — це зокрема результат ініційованих Міністром заходів із створення умов для навчання таких дітей у вищій школі.
Суттєво розширено автономію вищих навчальних закладів. Університети можуть самостійно затверджувати програми, вільніше розпоряджаються своїми фінансами. Тепер університети можуть пропонувати 3 види магістерських програм: дослідницьку, професійну та кар’єрну. Окрім цього ВНЗ для успішних студентів першого та другого курсів з 2010-2011 навчального року зможуть надавати, крім основної вищої освіти, трирічний бакалаврат з культурних, гуманітарних чи соціально-політичних наук.
Запроваджено "вільну траєкторію студента", що впритул наблизило українську вищу освіту до стандартів західних університетів. Першокурсник-2010 зможе обирати 25% професійних дисциплін, ще 25% самостійно визначатиме університет, і лише 50% нормативних дисциплін визначатиме Міністерство. А вже з цього навчального року гуманітарна складова підготовки бакалавра – це 10-15% від усього обсягу навчального часу, і в її рамках обов’язковими є лише п’ять предметів (історія України, історія української культури, філософія, іноземна мова, українська мова за професійним спрямуванням), решта – теж на вибір студента із переліку, який пропонуватиме ВНЗ.
З 2010 року студенти отримуватимуть додаток до диплома європейського зразка, який є обов'язковим документом у переважній більшості країн Болонського процесу і видається разом із дипломом про вищу освіту. Багато країн без цього додатка взагалі не визнають дипломи про вищу освіту. А відтепер український диплом з таким додатком буде адекватно оцінений у будь-якій країні Болонського простору.
Міністерством за керівництва Івана Вакарчука розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту", яким передбачено трициклову схему підготовки: бакалавр – магістр – доктор філософії (PhD).
Законодавчо визначено типи вищих навчальних закладів: університет; академія; коледж; професійний коледж, змінено систему стандартів вищої освіти.
Визначено наукові ступені (доктор філософії, доктор наук) та вчені звання (ад’юнкт, доцент, професор) і порядок їх присудження та присвоєння.
Розроблено Положення та високі критерії дослідницьких університетів; нову структуру освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки бакалаврів.
Посилено вимоги і розроблено нову систему акредитації. Під чітким і прискіпливим контролем були ліцензійні вимоги до якості освіти у вищих навчальних закладах. Якщо якість освіти була незадовільна — такі ВНЗ безкомпромісно позбавляли ліцензій.
Значно посилено вимоги до претендентів на вчені звання пофесора і доцента, кожного з яких ґрунтовно розглядає атестаційна колегія МОН. Цим кроком вже повернута довіра суспільства до академічних звань і значно підвищуватиметься якість науково-педагогічних кадрів. Крім того неможливо стати професором чи доцентом без написання підручника чи посібника з грифом МОН, що збільшило кількість підручників втричі порівняно з минулим роком. Таким чином ми подолали дефіцит україномовних підручників, особливо для технічних та математичних спеціальностей.
Урядом схвалено Державну цільову науково-технічну програму "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки.
Програмою передбачається створення нових технологій отримання наноматеріалів, створення пристроїв та приладів для нанобіомедицини, нанофізики, нанохімії, наноматеріалознавства.
Розпочато втілення системи неперервної фізико-математичної освіти: школа — вищий навчальний заклад — аспірантура. Такий підхід дасть змогу не лише ефективно координувати програми навчальних закладів різних рівнів, залучати учнів і студентів до наукової творчості, а створить для них реальну можливість бути в атмосфері тієї чи іншої наукової школи.
Вперше в історії незалежної України МОН провело комплексну інвентаризацію наявних та необхідних класичним та технічним університетам навчальних приладів та приладів для наукових досліджень, проведена інвентаризація та аналіз потреб в унікальному обладнанні, яке забезпечить прецизійні вимірювання і дозволить проводити справді фундаментальні дослідження світового рівня.
З вересня 2008 року наші вчені вперше за багатолітню історію української науки отримали реальний прямий доступ до світових інформаційних наукових ресурсів, світових бібліотек та наукових видавництв через науково-освітню мережу УРАН, інтегровану до загальноєвропейської мережі GEANT.
Реформи, втілені міністром Іваном Вакарчуком, вже визнані як одні з найбільших в історії незалежної України.