Понад 70 років успішної карʼєри, робота з видатними кінорежисерами та низка престижних кінонагород – це все про видатну французьку акторку Катрін Денев, яка народилась 22 жовтня. Розповідаємо про її найвідоміші ролі (хоча обрати їх з її фільмографії – справа непроста).
Катрін Денев народилась у 1943 році у Парижі в акторській родині. Її справжнє імʼя – Катрін Фабʼєн Дорлеак. Катрін взяла як псевдонім прізвище матері, адже її старша сестра Франсуаза Дорлеак уже була відомою. Вона загинула в автомобільній аварії у 1967 році, коли їй було усього 25 років. Усього в сімʼї було чотири доньки, і всі вони стали акторками.
Катрін вперше знялася у 15 років у фільмі «Кошенята», де Франсуаза зіграла одну з головних ролей. Згодом сестри знялись разом у фільмі Жака Демі «Дівчата з Рошфору».
Денев була музою знаменитого французького кутюрʼє Ів Сен-Лорана, з яким актрису повʼязували теплі дружні стосунки.
Вона отримала «Золоту пальмову гілку за внесок у кар’єру».
Від 2022 року акторка підтримує Україну. Вона озвучила аудіокнигу української поетеси Любові Якимчук та відкривала Каннський фестиваль віршем Лесі Українки.
«Шербурзькі парасольки» (Les parapluies de Cherbourg, 1964)
Мюзикл Жака Демі із Катрін Денев у головній ролі свого часу спричинив справжню революцію в кіно, отримав «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю та декілька номінацій на «Оскар». Юна Женевʼєва (Катрін Денев) працює в сімейному галантерейному магазинчику – продає парасольки. Вона закохана в автомеханіка Ґі (Ніно Кастельнуово). Незабаром Ґі забирають в армію та відправляють в Алжир. Закохані обіцяють чекати один одного. Проте вагітна Женевʼєва не витримує тиску оточення та виходить заміж за заможного чоловіка.
«Відраза» (Repulsion, 1965)
Перша частина так званої «квартирної трилогії» Романа Поланскі з Катрін Денев у головній ролі стала англомовним дебютом режисера. Ця стрічка може вважатися першим гучним кроком на шляху до становлення особливої кіномови Поланскі. Він відразу ж продемонстрував відмінну від європейських майстрів манеру та оригінальну інтерпретацію тематики ізоляції людини в місті, страхів, що нас охоплюють і від яких не рятують «квартири-коробки», що претендують на звання будинку.
«Денна красуня» (Belle De Jour, 1967)
Режисер Луїс Бонюель взяв на себе сміливість екранізувати однойменний роман Жозефа Кесселя. Катрін Денев з блиском зіграла головну героїню. Дружина-домогосподарка веде правильний спосіб життя. Люблячий чоловік, прекрасний будинок – здавалося б, втілення мрій, але щоночі Северині сняться одні й ті ж сни, в яких чоловік завдає їй болю і блаженства одночасно. Мазохістські нахили беруть гору. Северина наважується на вельми неординарний крок. Поки чоловік на роботі, вона влаштовується працювати у бордель.
«Сирена з Міссісіпі» (La Sirène du Mississippi, 1969)
Для Луї Мае, успішного плантатора, життя здавалося передбачуваним. Аж до того дня, коли він зустрів корабель «Міссісіпі». Замість Жюлі Руссель, чиї листи він так уважно перечитував, з трапа зійшла інша жінка – Маріон Вергано. Засліплений її красою, Луї одружився не підозрюючи, що його весільний день стане початком найнебезпечнішої гри. У фільмі Франсуа Трюффо Денев зіграла Маріон, а її партнером став Жан-Поль Бельмондо.
«Останнє метро» (Le Dernier Métro, 1980)
Війна застала Маріон Штайнер (Катрін Денев) та її чоловіка-єврея Лукаса у Парижі. Ховаючись від фашистів у підвалі, чоловік покладає на свою дружину обов’язок керівництва театром. Вона знаходить молодого, амбітного актора Бернара. Співпрацюючи разом із Бернаром, Маріон поступово закохується в нього.
«Індокитай» (Indochine, 1992)
Роль в «Індокитаї» стала успіхом для 50-річної Катрін Денев, яка виконала роль власниці каучукових плантацій на території Французького Індокитаю. Події фільму відбуваються в 1930-ті роки. Еліана, заможна француженка, веде спокійне життя в своєму помісті разом із падчеркою Каміллою. Усе змінює приїзд молодого французького офіцера Жана Батиста. Він швидко завойовує симпатії обох жінок, що призводить до емоційної напруги та ревнощів між ними. Події розгортаються на тлі важливих політичних та соціальних змін, що відбувалися в колоніальному Індокитаї.
Не встигли подивитися фільм у кінотеатрі? Не біда! Зі SWEET.TV прем’єри приходять до кожного додому. Насолоджуйтеся найсвіжішими кіноновинками на улюбленому дивані абсолютно легально та в найкрутішому дубляжі разом з онлайн-кінотеатром SWEET.TV.
«Та, що танцює у темряві» (Dancer in the Dark, 2000)
Іммігрантка із Чехословаччини Сельма (Бйорк), яка дуже любить мюзикли, працює на заводі та живе із сином в орендованому трейлері. У Сельми тяжка хвороба, через яку вона втрачає зір. Цю ж хворобу виявляють і в її сина. Жінка намагається працювати наосліп, щоб заробити гроші, необхідні для лікування сина. Денев зіграла тут подругу головної героїні. Фільм отримав «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю.
«Різдвяна казка» (Un conte de Noel, 2008)
Велика родина збирається разом на Різдво. Найчастіше подібні зустрічі стають для родичів єдиною в році можливістю побачитися. Не дивно, що такі «побачення» часто перетворюються у відверте з’ясування стосунків і публічне витягування усіляких «кістяків із шафи». Денев зіграла матір сімейства, яке важко назвати люблячим.
«Після мене» (De son vivant, 2021)
Дізнавшись про невиліковну хворобу сина, Крісталь (Денев) починає звинувачувати себе в тому, що відбувається. Героїня, яка завжди самотужки давала раду з проблемами, починає марно боротися з неминучим фіналом, залишаючи егоїзм і марнославство осторонь.
«Перша леді» (Bernadette, 2023)
Режисерка Ліа Доменаш у своєму дебюті зуміла не лише зібрати зоряний акторський склад, але й змусити говорити про себе. Адже «Перша леді» (Bernadette) – це сміливий проєкт, який приємно дивує. Фільм є значною мірою вигаданою розповіддю про дванадцять років перебування Бернадетт Ширак (Денев) на посаді першої леді Франції. Жінка завжди перебувала у тіні свого чоловіка, роблячи усе, щоб зробити його президентом. Тепер вона прагне насолодитись перемогою та довести, що тепер все має бути в її руках. Бернадетт бере реванш за роки невідомості, ставши однією з ключових медійних фігур Франції.
«Мій Марчелло» (Marcello mio, 2024)
У картині Крістофа Оноре зірки грають самі себе, а Катрін Денев та її донька К’яра Мастроянні дозволили публіці зазирнути у своє приватне життя у ніжному та водночас дотепному фільмі.
Сюжет викликає подив: одного разу акторка К’яра Мастроянні вирішила, що вона – її батько Марчелло. Вона відчуває, що батько переслідує її та жаліється своїй матері, Денев, наскільки вона незадоволена своїм обличчям «Марчелло». Катрін незвична у цьому фільмі – не зірка, а турботлива матуся.
У фільмі багато посилань не лише на сімейну легенду Мастроянні-Денев, але й на історію європейського кіно.