Львівщина активно впроваджує медичну реформу. І у деяких питаннях навіть випереджає план, який розробило МОЗ. Але сімейних лікарів, які задіяні на першому етапі медреформи замало, хоч область чи не найкраще в Україні забезпечена медпрацівниками. Аби виправити ситуацію, деяким лікарям, що працюють у стаціонарах, запропонують попрацювати на дільницях.
Про це у середу, 18 квітня, сказала директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак. А також розповіла про труднощі, з якими стикнулися медики під час впровадження реформи, і поділилася планами на найближчий час.
Майже 25 тис. мешканців Львівщини підписали декларації з лікарями
В області первинна ланка надання медичної допомоги, за словами Ірини Микичак, почала процес автономізації. Заклади охорони здоров’я перетворюються в комунальні некомерційні підприємства. Одні території створюють центри первинної медико-санітарної чи медичної допомоги, інші перетворюють амбулаторії в юридичні особи. Частина закладів цілим комплексом перетворюється в некомерційні комунальні підприємства.
«Ми навіть йдемо попереду того плану, який розробило МОЗ. Учора на сесії обласної ради прийняли рішення про перетворення обласних закладів охорони здоров’я у некомерційні комунальні підприємства, хоча мали б це робити в 2019-у чи навіть 2020 році. Перші 14 обласних закладів охорони здоров’я розпочали процес перетворення в комунальні некомерційні підприємства», - сказала директорка департаменту.
Щодо першого етапу медичної реформи, яка розпочався з приписної кампанії «Лікар для кожної сім’ї», то він розвивається плавно.
Станом на 18 квітня 88 медичних закладів Львівщини зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я, 1065 лікарів мають цифрові електронні підписи і майже 25 тис. мешканців області підписали декларації з лікарями. Та процес підписання декларацій лише розпочався і він, як твердить Ірина Микичак, триватиме щонайменше до 31 грудня. І буде продовжуватися і в 2019 році, бо люди мають право вибрати свого лікаря, змінити його.
Кожна сільська амбулаторія забезпечена комп’ютером
Одна з вимог, без якої неможливо розпочати впроваджувати медичну реформу – забезпечення лікарів первинної ланки надання медичної допомоги комп’ютерами. Торік, за словами Ірини Микичак, для кожної сільської амбулаторії за кошти обласного бюджету придбали по одному комп’ ютеру (з усім комплектом).
«За кошти Світового банку забезпечили інсталяцію програмного забезпечення до цих комп’ютерів і формування електронного реєстру пацієнтів жіночого населення. Але ми маємо підписану угоду з фірмою, яка поставила програмне забезпечення, що до цього електронного реєстру можемо заносити все населення, яке живе в сільській місцевості», - сказала Ірина Микичак.
МОЗ дає можливість кожній лікарні вибирати свою інформаційну систему, але є задум і зараз йдуть консультації з фахівцями, аби на Львівщині було єдине програмне забезпечення для всіх закладів охорони здоров’я.
«Кожний район, місто продовжує докуповувати техніку, ми продовжуємо навчати лікарів. Уже десь 1000 лікарів за кошти різних проектів навчали комп’ютерної грамотності. Це, на жаль, складний процес. Мені здається, що найскладніше, що не вдається нашим медичним працівникам, так це опанувати комп’ютерну грамотність, і не лише тим, що живуть в сільській місцевості», - повідомила директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА.
Деяким лікарям зі стаціонарів запропонують працювати на дільницях
На Львівщині проживає 2.5 млн населення і працює лише 1000 сімейних лікарів. За нормативами сімейних лікарів бракує, хоч якщо говорити загалом, то Львівщина чи не найкраще в Україні забезпечена медпрацівниками. І в області, як твердить Ірина Микичак, немає території, де забезпечення медиками є менше, ніж на 90%. Просто в одних місцях їх багато, а в інших – менше.
Зараз в стаціонарах області є майже 21 тис. ліжок, це приблизно 75 ліжок на 10 тис. населення при рекомендованому нормативі – 60 ліжок на 10 тис. населення. А у європейських країнах кількість ліжок коливається від 20 до 40 ліжок на 10 тис. населення.
Якщо у п’ятницю, каже Ірина Микичак, заїхати у будь-яку районну лікарню, то можна побачити пусті палати – пацієнти пішли додому. До лікарень часто потрапляють пацієнти з хворобами, які не вимагають лікування в стаціонарі, скажімо, пацієнти з гастроентерологічною патологією, органів дихання, гіпертонією тощо. У районах є багато людей похилого віку, які або не мають родичів, або ті через якісь причини не можуть за ними доглядати, тож пацієнти просто живуть в лікарнях.
«Ми не можемо просто утримувати будинки, а медицини в них практично нема, люди змушені купувати медикаменти, бо на зарплату іде те, що мало би йти на медикаменти. Процес оптимізації стаціонарів у нас буде відбуватися, будемо посилювати приймально- діагностичні відділення, структурні підрозділи, які будуть надавати невідкладну допомогу при районних і міських лікарнях (це не екстрена допомога) і будемо частині медиків, які працюють в стаціонарах, пропонувати працювати на дільницях. Пацієнти від цього лише виграють, бо ці лікарі мають більший практичний досвід і хворий отримає кваліфіковану допомогу», - сказала Ірина Микичак.