Протягом останніх років відбулися важливі зміни у польсько-українських стосунках - українці і поляки змогли примиритися. Таку тезу висловив під час історичної дискусії на тему "Зміна парадигми в дослідженнях найновішої історії Польщі та України" директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету Ярослав Грицак. Дискусія відбулася у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника у межах Форуму видавців у Львові, - повідомляє кореспондент ZAXID.NET.
"Щось дуже важливе сталося в українсько-польських стосунках і ця зміна сталася в протягом останніх двадцяти років. Українці і поляки змогли примиритися, незважаючи на свою дуже скандальну, криваву історію, де обидві сторони були винні", - сказав Ярослав Грицак.
"Це революція великого масштабу, це не просто локальне примирення. Європа починалася з французько-німецького примирення в 50-ті роки. Я вважаю, що те, чим було французько-німецьке примирення для Заходу, тим є польсько-українське для Сходу", - акцентував історик. При чому, на думку науковця, така зміна відбулася без зміни парадигми досліджень, в руслі старих традицій.
Зміни парадигм завжди відбувалися поза межами Східної Європи. Ярослав Грицак запропонував власне визначення цього геополітичного простору: "Східна Європа - це Європа секонд-хенд, адже вона зазнала на собі впливів всіх модерних "-ізмів". Маємо тут націоналізм, марксизм, лібералізм. Тут є всі можливі "-ізми", але жоден із них тут не виник, всі вони були експортовані - з Лондону, Парижу, Берліна чи інших міст. Всі парадигмальні зміни стаються на Заході, а Східна Європа є сирівцем, не творить свого. Щоб відбулися зміни парадигми, Східна Європа повинна перестати бути Східною Європою, повинна творити свої лінії".
Ярослав Грицак стверджує, що до цього часу для української історіографії взірцем залишається історична парадигма, започаткована Михайлом Грушевським, і яка свого часу успішно протиставлялася радянській, однак і вона має свої недоліки - Грушевський є істориком ХІХ сторіччя, а ми живемо уже в ХХІ. "Але останнім часом з’являються школи, які беруться ревідувати обидві ці парадигми. Важливо, що ці школи представлені інституціями, а це значить, є шанс, що це може утвердитися".
"Найбільшим викликом для України є не українсько-польське примирення, яке вже сталося, чи українсько-російське, яке в найближчі роки навряд чи можливе, а примирення українсько-українське, як примирити різні концепції, різні школи, різні погляди на історію", - наголосив Я.Грицак.
Наостанок історик додав: "Зміна парадигми приходить в страшних муках через кризу. Для зміни парадигми є чим гірше, тим краще. Гірше для країни - краще для історії. Тільки в умовах глибокої кризи можлива зміна парадигм. Зараз ми маємо дуже глибоку кризу, тому хочу привітати всіх нас з добрим шансом".