Протягом останніх років відбулися важливі зміни у польсько-українських стосунках - українці і поляки змогли примиритися. Таку тезу висловив під час історичної дискусії на тему "Зміна парадигми в дослідженнях найновішої історії Польщі та України" директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету Ярослав Грицак. Дискусія відбулася у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника у межах Форуму видавців у Львові, - повідомляє кореспондент ZAXID.NET.
"Щось дуже важливе сталося в українсько-польських стосунках і ця зміна сталася в протягом останніх двадцяти років. Українці і поляки змогли примиритися, незважаючи на свою дуже скандальну, криваву історію, де обидві сторони були винні", - сказав Ярослав Грицак.
"Це революція великого масштабу, це не просто локальне примирення. Європа починалася з французько-німецького примирення в 50-ті роки. Я вважаю, що те, чим було французько-німецьке примирення для Заходу, тим є польсько-українське для Сходу", - акцентував історик. При чому, на думку науковця, така зміна відбулася без зміни парадигми досліджень, в руслі старих традицій.
Зміни парадигм завжди відбувалися поза межами Східної Європи. Ярослав Грицак запропонував власне визначення цього геополітичного простору: "Східна Європа - це Європа секонд-хенд, адже вона зазнала на собі впливів всіх модерних "-ізмів". Маємо тут націоналізм, марксизм, лібералізм. Тут є всі можливі "-ізми", але жоден із них тут не виник, всі вони були експортовані - з Лондону, Парижу, Берліна чи інших міст. Всі парадигмальні зміни стаються на Заході, а Східна Європа є сирівцем, не творить свого. Щоб відбулися зміни парадигми, Східна Європа повинна перестати бути Східною Європою, повинна творити свої лінії".
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЯрослав Грицак стверджує, що до цього часу для української історіографії взірцем залишається історична парадигма, започаткована Михайлом Грушевським, і яка свого часу успішно протиставлялася радянській, однак і вона має свої недоліки - Грушевський є істориком ХІХ сторіччя, а ми живемо уже в ХХІ. "Але останнім часом з’являються школи, які беруться ревідувати обидві ці парадигми. Важливо, що ці школи представлені інституціями, а це значить, є шанс, що це може утвердитися".
"Найбільшим викликом для України є не українсько-польське примирення, яке вже сталося, чи українсько-російське, яке в найближчі роки навряд чи можливе, а примирення українсько-українське, як примирити різні концепції, різні школи, різні погляди на історію", - наголосив Я.Грицак.
Наостанок історик додав: "Зміна парадигми приходить в страшних муках через кризу. Для зміни парадигми є чим гірше, тим краще. Гірше для країни - краще для історії. Тільки в умовах глибокої кризи можлива зміна парадигм. Зараз ми маємо дуже глибоку кризу, тому хочу привітати всіх нас з добрим шансом".