Національний банк ініціює застосування нової моделі валютного регулювання. Про це йдеться в повідомленні прес-служби фінансового регулятора.
Як зазначається, нова модель є не тільки більш ліберальною у порівнянні з поточною, але також відповідає міжнародній практиці - директиві Європейського Союзу 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно з повідомленням, нове валютне регулювання буде втілене в життя за допомогою нового законодавства, яке замінить застарілий декрет Кабінету міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 1993 року, а також інших численних нормативно-правових актів.
Заступник голови НБУ Олег Чурий заявив, що з початку листопада поточного року над розробкою нового законодавства працює робоча група за участю експертів, залучених Європейською комісією в рамках проекту EU-FINSTAR. «В результаті буде розроблений проект закону «Про іноземну валюту» - єдиний рамковий закон, який визначатиме основні принципи валютного регулювання в країні. В той же час конкретні норми будуть виведені на рівень підзаконних актів», - розповів він.
Лібералізація системи валютного регулювання буде проходити поступово - в декілька етапів, які можуть проходити паралельно.
Етап 0. На початковому етапі НБУ має намір зняти обмеження за експортно-імпортними операціями і прямих іноземних інвестицій, які спрямовані на підвищення експортного потенціалу України.
Етап 1. На наступному етапі будуть зняті обмеження на портфельні інвестиції і потоки боргового капіталу.
Етап 2. На останньому етапі будуть скасовані всі перешкоди для фінансових операцій фізичних осіб за кордон.
«Поступовість переходу до нової системи валютного регулювання пов’язана з тим, що лібералізація не повинна призвести до порушення ще досі хиткої макроекономічної та фінансової стабільності. Тому ми повинні зважувати кожний крок - оцінювати його потенційний ефект та аналізувати наслідки після впровадження, а також брати до уваги наявність сприятливих передумов», - наголосив Олег Чурій.
До уваги беруться такі фактори як рівень інфляції та темпи економічного зростання, наявність суттєвих розривів у платіжному балансі, стійкість фінансової системи, достатність міжнародних резервів, розвиненість фінансових ринків та захищеність прав інвесторів. Зокрема, послаблення тимчасових обмежень не має призводити до виходу інфляції за межі цілей НБУ. Крім того, за недостатньо високо рівня міжнародних резервів у випадку наявності надлишкової пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку Національний банк повинен кожного разу обирати між послабленням тимчасових обмежень та купівлею валюти для нарощування резервів.
За інформацією регулятора послаблення тимчасових валютних обмежень не повинно призводити до інфляції вище прогнозованого рівня. Новий законопроект планується подати на розгляд Верховної Ради у другому кварталі 2017 року.